Німа смерть: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Доки, сидячи в машині, курив, він спостерігав за вхідними дверима, з яких ніхто не виходив, і раз у раз зиркав на вікна, у яких ніхто не показувався. Проте йому здалося, що він бачить слабке світло за шибками. Він замислився, чи не варто йому просто перейти вулицю і подзвонити в двері.

А далі?

Влаштувати ще одну бійку, якщо відчинить ковбой?

Рат викинув недопалок у вікно і запустив мотор.

Через півгодини, з новою коробкою «Оферштольц» у кишені, він піднімався кам’яними сходами поліційного управління. Він припаркував машину на Клоштерштрасе, а далі попрямував пішки: в освітленому дворі Замку його «Б’юїк» могли помітити, якщо не сам Бьом, то один із людей Бьома. Однаково машиною складно було тут проїхати через велетенський будівельний майданчик на Алексі, що знай розростався. «Ашинґер» і кілька інших будівель, у сподіванні уникнути знесення, з’юрмилися перед Управлінням, як засуджені до страти на ешафоті. «Ашинґер» наче обіцяно помилувати — для нього знайшлося місце в новому плані площі, так було сказано в офіційному повідомленні. Що чекає на «Льойзер і Вольф» іще невідомо, але Рат наразі зміг розжитися в них цигарками. Зрештою, доки шеф поліції курить сигари, на Алексі, мабуть, тютюнова торгівля не припиниться.

У Замку в неділю здебільшого тиша, у відділах і кабінетах тільки чергові співробітники. Рат сподівався, що ні з ким не випаде вітатися, та коли він повертав зі сходів на свій поверх, великі скляні двері до відділу розслідування вбивств прочинилися...

— Добрий день, Ланґе, — торкнувся Рат, крисів свого капелюха.

Новачок із Ганновера мав здивований вигляд.

— Комісаре! У вас на вихідні немає чергування.

— У вас, натомість, є.

Ланґе кивнув.

— Разом із моїм колегою Бреннером. Але він повідомив про хворобу.

— Он як.

Запала напружена пауза. Тоді Ланґе таки зважився:

— Він натякнув... буцім, ну... це правда, що ви його набили?

Рат стенув плечима.

— Скажімо, я дав йому гарну науку. Не варто робити з цього велику справу.

— Боюся, що справа вже є, — притишив голос Ланґе. — Я не знаю, що у вас сталося вчора, але схоже, колега Бреннер заводить неабияку історію. З дисциплінарними процедурами і детальними розправами. Готуйтеся до неприємностей, комісаре. Вчора шеф був лютий на вас, бо ніде не міг вас знайти.

— Дякую, що застерегли, — сказав Рат.

Ланґе коротко кивнув і пішов у своїх справах.

Бреннер ще той свині товариш! Звісно, побіг Бьомові плакатися. Не слід було втрачати контроль над собою. З іншого боку, Бреннер заслужив на прочухан. Попри збиті кісточки, біль у плечі й передбачувані неприємності в Замку, Рат мав рідкісне відчуття впевненості в тому, що вчора в «Резі» він вчинив правильно.

У кабінеті знову було холодно. Можливо, йому слід частіше залишатися тут у звичайні робочі години, подумав Ґереон, тоді принаймні буде опалення. Нині він працював не злагоджено з ритмом Замку, щоб максимально уникати Бьома. Працював над своїми особистими завданнями в робочий час і приходив до управління лише по завершенні робочого дня. Все, що він хотів переглянути, лежало на столі Ґрефа. Протокол розтину від доктора Шварца і перші оцінки слідів, які зібрали люди Кронберґа. Ґреф підтвердив свою ефективність. Детектив навіть переконав Пліша і Плюма скласти письмовий рапорт про їхнє опитування свідків.

Як був, у капелюсі й пальті, Рат сів за стіл Ґрефа і розгорнув судово-медичний протокол. З досвіду він уже знав, як Шварц пише свої звіти, тож якісь частини лише пробігав очима, а якісь читав уважніше.

Щодо причини смерті в експерта сумнівів не було: зупинка серця внаслідок дії електричного струму. Жодних внутрішніх травм, але сильні опіки в області голови, надплічь і плечей, п’ять переломів — ключиці, надпліччя і ліктьового суглоба — і серйозна травма хребта. Поза сумнівом, якби Бетті Вінтер вижила, вона залишалась би приреченою до інвалідного візка до кінця життя.

Шварц дослідив тіло також на наркотики, але Бетті Вінтер, схоже, була зіркою іншого калібру, ніж Вівіан Франк — жодних слідів опіатів, кокаїну чи гашишу. Натомість, стан печінки свідчив про часте вживання алкоголю.

Розділ про вміст шлунку загиблої Рат намірявся пропустити, але око зачепилося за несподіване слово в тексті, яке змусило прочитати абзац уважніше.

«Янґтао».

Сторонній елемент у цьому тексті, зрозумілий ще менше, ніж медичні терміни, це екзотичне слово, як на те, викликало в Рата свіжі асоціації: чи не так називався китайський ресторан у Вільмерсдорфі? Чи, може, він сплутав два подібних між собою азіатських слова?

Однак слово, в будь-якому разі, китайське. Доктор Шварц, схильний похизуватися ерудицією та космополітизмом, скористався з нагоди і зробив супровідну нотатку до свого відкриття. Янґтао, зазначав він — це китайський плід, розміром із куряче яйце, з коричневою, тонкою, волосистою і шорсткою шкіркою, зеленою м’якоттю і темно-коричневим, дрібним і твердим насінням.[19] Смачний і добре засвоюється, додавав доктор Шварц, напевне, щоб показати, що він описує те, що вже перетравлено. І що сам він уже куштував таке янґтао. У шлунку Бетті Вінтер він виявив сліди екзотичного фрукту в поєднанні з такими повсякденними харчами, як гриби, рис і курка і запропонував цікавий висновок, згідно з яким загибла в день своєї смерті вживала китайську страву.

Доктор Шварц, як завжди, у своєму амплуа: замість обмежитись фактами судово-медичного дослідження, він робить висновки. В принципі, Рат вітав схильність допоміжних підрозділів кримінальної поліції обмірковувати справу, але Шварц іноді бував нестерпним у цьому розумінні. Втім, доки випадало тільки читати його звіти, а не слухати розлогі докторові просторікування, Рата все влаштовувало.