ТВОРІТЬ ДОБРО ТА РОБІТЬ ЦЕ ШВИДКО
ЦИКЛОН ДІАНА ДВІСТІ КІЛОМЕТРІВ НА ГОДИНУ
НАБЛИЖАЄТЬСЯ ЯК НІКОЛИ РАНІШЕ
МАТЕРІАЛЬНІ ЗБИТКИ ЛЮДСЬКІ ВТРАТИ
ЗАВЕРНИ СЮДИ ЗАВЕРНИ ТУДИ ПОДОЛАЙ
ТИ НЕ МОЖЕШ УЗЯТИ ЦЬОГО ЗІ СОБОЮ
ІДИ БЕЗ УПИНУ ЙДИ ДАЛІ
ДУМАЙ ПРО ЦЕ НА ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО!
У кімнаті на 7-му поверсі
ДЖЕННІФЕР Я готова. Моя валізка спакована. Вона зовсім легка. Видається, мовби наповнена пір’ям. Легка, мов багаж для польоту. Що я маю тепер сказати Тобі? Прощавай?
ЯН Нічого не кажи, Дженніфер. Якщо можеш, скажи: це було легко, це було гарно. Це буде легко.
ДЖЕННІФЕР повторює за ним Це було гарно.
ЯН Ліпше, я не скажу нічого.
ДЖЕННІФЕР Ти підеш першим? А чи піду я? Ти зможеш перевірити, чи я не залишила носової хустинки. Я завжди забуваю її. Хустинка для того, щоб махати на прощання, із краплиною парфумів, без жодних сліз.
ЯН Пішли разом!
ДЖЕННІФЕР Ні.
ЯН До вулиці.
ДЖЕННІФЕР байдуже Як хочеш. Це не міняє нічого. Чи не так?
ЯН Так, справді так.
Вони відчиняють двері, ідуть коридором до ліфта, їдуть донизу.
ЛІФТЕР Партер?
ЯН Партер.
ДЖЕННІФЕР сама до себе Це буде легко, це буде легко.
ЯН Я ще мушу оплатити рахунок.
ДЖЕННІФЕР Я піду вперед. — Я йду. Біжить геть. Я пішла.
Шум вулиці, до якого долучаються голоси.
ГОЛОСИ
НЕ ЛЯКАЙСЯ ПОНЕДІЛКІВ А ТАКОЖ ВІВТОРКІВ
ОСТАННІЙ ДЕНЬ ДЛЯ ЧАПЛІ ТА ЛИЛИКА
ТИ НЕ МОЖЕШ УЗЯТИ ЦЬОГО ЗІ СОБОЮ