Щоденник Лоли: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

І взагалі: не треба мені її дурацька математика! Я вже зароб­ляю більше, ніж Дарина й інші вчительки, хоч вони сякі-такі розумні. А щоб знайти чоловіка, інтеграли не потрібні. Просто собі реєструєшся на сайті знайомств і ждеш — самі прикотяться, тільки вибирай!

Коротше, адіос, алгебра, нам не по дорозі! Шістка мене цілком влаштовує, я ж не Ната, щоб за оцінками плакати.

Мені треба виживати, а не вчитися. Дарині цього не зрозуміти. У неї навіть дітей немає, а в нас із бабусею — троє… чи четверо… постійно забуваю себе, я ж теж іще «дитина», «неповнолітня». Коли є стільки менших, про яких треба дбати, то вічно забуваєш про себе. І як бідна мама з цим справлялася?

Блог — це моя робота. Мушу розставити пріоритети, і сьогодні точно не день навчання.

Пізніше.

Смішно: Антон Володимирович знову похвалив мої твори. «Ну та ясно — я ж блогерка! Просто ви раніше не помічали!» — ледь не вирвалося в мене. Але я відповіла: «Ок, дякую».

Ще він сказав, що мені треба більше читати. Тоді мій блог буде цікавіший і «багатший». Ха-ха! Я не уточнила, що він має на увазі під словом «багатший», але думаю, що в нас із ним різне уявлення про багатий блог. Не уявляю, як книжки приведуть мені рекламодавців. Буктюбери й близько не такі популярні, як б’юті-блогери. Не бачу сенсу в читанні, особливо тієї літератури, яка в програмі. А Антон же Володимирович, мабуть, на неї натякає. Думає схилити мене на «світлий бік» навчання, якщо я вже така грамотна. Хитро! Але я хитріша і читатиму те, що хочу. Такі лузери, як Антон, мало що розуміють у сучасному житті.

Пізніше.

Придумала свій перший челендж.

Відмовлюся на тиждень від підборів. Уже чекаю, що пришлють рекламувати. Побачимо, що вийде. Дивіться, ой, тобто читайте наступного тижня :)

Пізніше.

Ця дурепа Христя сьогодні мене вивела! Хайпонути, мабуть, хотіла. Коза! Сказала, що в мене МАЛІ ГРУДИ! Ніколи не чула нічого дурнішого! В мене! Малі! Груди! Та нормальні в мене груди! Головне, що вони на своєму місці й у красивій білизні. А який у них розмір — у принципі байдуже. Зараз великі вже не в тренді все одно. Потім зістаряться і будуть висіти, теліпатися, як два мішки. І чоловіки звертають увагу не лише на груди, я знаю. Читала на форумі, що вони дивляться на «всю фігуру» й особливо — в очі! Тому я треную погляд. Ми з дівчатами часом так розважаємося. Йдемо по коридору й домовляємося, кому зараз будемо дивитися в очі. Антон Володимирович вічно червоніє! Ржака! Ніколи не бачила, щоб дорослі чоловіки червоніли. Мабуть, це на ньому позначилося читання укрліту.

Взагалі-то я правильно сказала спочатку: Христя дурепа. І її шмотки смердять секондом. Хоч би випрала чи що! Можна оцтом, якщо вдома не водиться щось нормальне.

А Христя така: «Зате мій одяг нормально на мені сидить, а не висить, як на вас — швабрах!» Звісно, я не могла на таке змовчати!

Сказала, що можу зняти відос із нею в головній ролі. Буде майстер-клас «Як скласти три модні луки за 100 гривень». Це буде бомба! Може, якось простежити за нею на секонді?

А потім… потім я сказала, що, звісно, ТАКІ батьки не можуть купити їй нічого нормального… І вона тоді розпла­калася… і втекла. Не знаю, чи хотіла я цього… так вийшло…

Закінчився мій челендж «Тиждень без підборів».

Тепер у мене купа дармового модного взуття, але я не збираюся його ніде носити. Ну, хіба десь біля дому. Таке взуття геть не сексуальне… Почуваюся лузеркою. Усі кажуть, що краса вимагає жертв. Якщо хочеш підчепити крутого мужика з баблом і статусом, носи підбори чимраніше.

Купа блогерок рекламує взуття на низькій підошві, але в нас у школі всі старшокласниці ходять на підборах. І навіть училки! Думаю, їм ноги відпадають. Усе-таки вік: більшості з них за тридцять уже, а там і до пенсії рукою подати.

Якщо я не ходитиму на підборах, то буду білою вороною. Або як задрипанка якась. Ненавиджу таких. Перші думають, що кращі за решту. Другі просто непопулярні.

З Аською і Наткою вийшов просто-таки епік-фейл! Підбила їх узяти участь у моєму челенджі (Ната зразу повийожувалася, що це «виклик» із англійської, типу я сама не можу загуглити — кеп!). Тут прикол: дівчата купили собі по парі ОДНАКОВИХ лоферів! Золотистих, капець! Хоч би луки звірили — життя їх нічому не вчить! :) (Мені прислали рожеві, класнючі, якщо що.) Так ось. Вони посварилися, бо Ася хотіла, щоб Ната віддала свої назад. Бо типу в Асі нога «нестандартна», і це єдине, що їй підійшло. Попелюшка наша! А Ната вперлася, що вона перша купила.

Я сфоткала їх у цих золотистих лоферах і запостила в себе на сторінці. Це був хайп! Тисячі лайків, сотні перепостів і коментів — це ВОНО! Саме те, чого бракувало моєму блогу. Це «С» — скандал! Але дівчата тупо образилися на мене й поздавали своє взуття назад. А його не прийняли, бо вони обидві якось умудрилися стерти хто носаки, хто п’ятку. Ну, і продавці поржали, бо вони бачили блог, і дівчата ж обидві купили в їхньому магазі й разом прийшли здавати. Помирилися типу, щоб тикнути мені носом у мій пост?

Фоловерів зате тепер додалося — тисячі! Треба ще щось придумати такого плану. Лимони запхати за щоки чи що? Десь бачила у ютубі, як чувак запхав у рота лампочку. Думаю, це було дуже ТУПО і на камеру виглядало фігово. Доб­ре, що чувак іще не знав про ртутні лампочки. А от влог із зефірками прикольний. Треба собі таке позичити. Це ж нормально, коли блогери позичають одне в одного?

Поки Паша морозиться від мене, я придумала, як розважитися. Познайомилася зі старшим хлопцем. Студент, йому вже 19. Завела малих у садочок, а він там курив біля воріт. Я його одразу помітила — симпатичний такий! Дорослий і дуже стильно вдягнутий. Паша, звісно, теж симпатичний і стильний, але… Паші всього 14. Тобто буде скоро 15, але він усе одно ще такий малий… Ніяк не може зрозуміти, що мені потрібно!

Його звуть Марк. Уперше зустрічаю людину з таким іменем. М-марк. Звучить, як музика. Дуже солідно. М-марк і Ло-ла. Ло-лі-та. Чому мене ніхто не називає Лолітою? Тільки вчителі. Ло-лі-та теж гарно звучить, як ноти.

Я сказала, звісно, що не знайомлюся на вулиці. Але М-марк запропонував зайти в кафе. Мабуть, він подумав, що я теж студентка. Блін, і він же бачив мене з малими!!! А якщо він вирішив, що я МОЛОДА МАМА?!!! Тому я зразу сказала, що це мої брати й сестра. А що мені треба у школу, не сказала. Він пригостив мене кавою з кавомашини і запропонував покурити. Я погодилася, хоч після того випадку з Олею не курю. Сильно не затягувалася. Він чомусь розсміявся й забрав цигарку, а я відібрала її назад і на зло йому докурила.

Ми трошки прогулялися, але був урок Дарини, і я не могла його пропустити. М-марк запросив мене на побачення після уроків, додав мене в друзі у фейсбуці й сказав, що напише пізніше в месенджер, куди ми підемо. Тому після уроків у мене побачення.

Як натякнути Паші, що мене можуть вкрасти в нього з-під носа? Чи, може, якщо Паша так страшно тупить, залишити все, як є, і бути з М-марком? Коли, до речі, можна написати про нього в блозі? Це ж класна тема для рубрики про стосунки, люди так і прибіжать.

Пізніше.

М-марк написав, що йдемо в «Адріано». Ненавиджу це кафе. Я написала, що краще «Шостий елемент». А він відписав, що це «для малоліток»! Капець, як соромно! Більше ніколи, ніколи, НІКОЛИ в житті не ходитиму в «Шостий елемент»! Хоч десерти там були дуже круті… Ну, хіба що раз на рік можна буде ходити, на день народження… Чи з малими… Так, з малими точно можна. Вони мусять скуштувати їхнє фірмове морозиво з фісташками й шоколадними крихтами.