Доторк: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— У мене вже нема часу. Мушу забрати Макса. Та й кави все одно вже нема.

— Лише хвилину, — наполягла вона й поставила воду знову на газ. — Не відпущу ж я тебе просто так.

Барні вже хотів піти геть, але спинився. Останнім часом він поводився з нею жорстко: минулого понеділка, коли вона не змогла знайти ключі від машини, а ще вчорашня сварка через те, що вона не туди поклала кредитку універмагу. Треба з нею легше. Карен дійсно старається, але життєві звички змінити дуже важко. Він вражено спостерігав, як вона витягує банку розчинної кави з глибин хлібниці.

— Добре, лише сік і каву.

— Я не хотіла тебе будити, коли вчора прийшла, — сказала вона. — Не думала, що повернуся так пізно.

— По першій. Щось із того вийшло?

Карен поставила чашку кави перед ним і почала шукати в холодильнику сік.

— Може, приготувати тобі яєчню чи французькі грінки?

— Не маю часу, і я не дуже голодний.

— Ну, — озвалася вона, сідаючи поруч із неприхованим полегшенням, — ми тимчасово зійшлися на «Гедді Ґеблер»[3].

— Ти гратимеш Гедду Ґеблер?

— Чому ти дивуєшся?

Барні допив каву, поки Карен налила йому соку, і хоча він сто разів казав їй, що не може пити непідсолоджений грейпфрутовий сік, усе одно випив.

— А я що, не можу зіграти Гедду Ґеблер?

— Я мав на увазі, чому вони знову ставлять Ібсена?

— Ти думаєш, я не можу її зіграти? Усі погодилися, що я дуже добре зіграла в «Ляльковому будинку» минулого літа. Ти сам так казав.

— Тобі підходить роль Нори.

Карен спохмурніла, щільніше загорнулася в халат і роззирнулася навколо.

— Ясно, — сказала тремтячим голосом. — Напевно, маєш рацію.

— Я не це мав на увазі. — Та він знав, що й так наговорив зайвого.

Вона знизала плечима.

— Менше з тим, так порадив Дейл Векслер, і комітету сподобалася ця думка. Але нам потрібне ще підтвердження всієї трупи наступного тижня.

— Слухай, хоч би що вони вирішили, ти впораєшся чудово. Коли ти за мене вийшла, Бродвей втратив велику комедіантку.

Карен розсміялась і спробувала вщипнути його, але Барні вислизнув, схопив піджака й вдав, що то накидка тореадора. Кинулася за ним, склавши пальці ріжками собі на лобі, спробувала заколоти, та він викрутився й нарешті обійняв її та поцілував.

— Я люблю тебе, — сказала вона.

Барні міцно пригорнув її.

— І я тебе люблю.

Він зігнувся, щоб підняти піджака, який упав на підлогу, а Карен раптом охнула.

— Що таке? — гукнув він.

— Щойно згадала.

[3] Hedda Gabler — ім’я головної героїні в однойменній п’єсі (1907) Генріка Ібсена.