— Хто тобі таке сказав?
— Та ходять чутки. Ну, а це правда? І чи та штука могла розповсюдитися?
На коротку мить запала тиша.
— Слухай, Барні, я ж кажу: нічого такого, — озвався Праґер. — Невеликий розлив, про все подбали, це звична процедура. Реальна небезпека буде, якщо чутки розповсюдяться. Люди панікувати починають, коли чують слово «радіація». Повір мені на слово: усе чисто. Ніхто не постраждав, нічого з будівлі не розповсюдилося. Такі невеличкі випадки трапляються завжди, коли маєш справу з ізотопами. Ясно? Я тобі все завтра розповім.
Карен запитально дивилася на нього, коли Барні повісив слухавку.
— Герой?
— Невелика аварія в будівлі відділу досліджень, — відповів Барні. Вирішив не згадувати про радіацію, боячись, що її уява все роздує й перекрутить. — Макс каже: нічого страшного. А тепер до важливих питань. Як щодо вечері? Я вмираю з голоду. Підемо кудись?
— Я замовила трохи китайської їжі, — сказала Карен. — Чоу-мейн[5], яєчні рулети й реберця-барбекю. Мартіні в холодильнику, вже змішане, а склянки в морозилці.
Карен подивилася на нього вже м’якше. Під час медового місяця вони замикалися в мотельних кімнатах з китайською їжею та мартіні й проводили там п’яні пікніки. Барні знав, як сентиментально вона до цього ставиться, і розумів, що це пропозиція примирення. Пішов по напої й налив їм обом по склянці.
— Вибач, маленька, — сказав він, дзенькаючи склянками на знак тосту. — За нас.
— І ти мені вибач. За нас.
Барні сів біля неї на ліжку й поцілував.
— Що це ти робиш? — Вона його відштовхнула. — Ану накинь той рушник назад.
— Ну що вже?
— Тебе не я цікавлю. Ти просто затятий азартний гравець.
— Ти про що?
— Це все той годинник. Тебе цікавить лише рулетка на дітей. Не я.
— Та ну тебе, це ж маячня. Я люблю тебе. Годинник з цим ніяк не пов’язаний.
— А мені звідки знати?
Він трохи подумав, тоді потягнувся та обернув годинник циферблатом до стіни.
— Ти про який годинник? — сказав, роззираючись навколо. — Не бачу ніякого годинника.
Карен писнула від задоволення.
— Оце вже краще. Нема ніяких годинників і календарів. Нічого цього нема, коли ми разом.
Барні потягнувся до неї, але вона знову його відштовхнула.
— Ну а тепер що?
— Їжа. Ти ж голодний.
— Уже ні.
— Тобі потрібно буде берегти сили.
Він прикинувся шокованим.
— Господи, що це в тебе на думці?
[5] Китайська страва — підсмажена локшина з овочами, м’ясом чи морепродуктами.