Лео відвертається й дивиться у вікно. Тільки я не відводжу очей від містера Сміта.
– Я хочу відіграти цей концерт, – кажу я. – І я гратиму.
– Лео?
– Так, – Лео киває, – я з вами.
– Роуз? – Якусь мить Роуз не рухається, а потім відкидає волосся з обличчя.
– Я це зроблю, – каже вона. – Заради Ней, а потім… не знаю.
– Дякую, – каже містер Сміт. – Роуз, і припини цей скандал навколо Редлі, добре? Скажи щось, щоб ці пристрасті вгамувались. Школі вони ну взагалі не потрібні.
Роуз зітхає і стискає губи.
– Серйозно? – Сміт суворо дивиться на неї. – Ти вища за це, Роуз. Принаймні я так думав. Ти не з тих, хто цькує інших.
На мить мені здається, що вона зараз почне сперечатися, але вона стримується і просто знизує плечима.
– Добре, – каже вона. – Але тільки через Ней і через концерт.
– Добре, тоді починайте репетицію, – каже містер Сміт, відчиняючи двері в коридор і проштовхуючись крізь купку учнів, які зібралися повитріщатися на нас у вікно класу.
– Цирк поїхав, – розлючено кидає Роуз. – Усі в сад.
– І я? – долинає з натовпу голос Лекреджа.
– Ні, чорт забирай, не ти… ти заходь, ідіоте.
Я беру палички й сідаю за барабани.
Лео бере список пісень.
– Думаю, нам треба почати з «Покидьків» – Лекредж її мало грав.
– Добре, давайте з нею розберемося. – Роуз налаштовує стійку мікрофона.
– Роуз, – кажу я. – Дякую, що не пішла.
– Іди до біса, – каже вона. – Це нічого не змінює.
«Психосоціальний»/«Сліпнот»
«Будь ласка, не йди»/ «Вайолент фамз»
«Покатайся на білому лебеді»/ «Ті-рекс»
«Дівчата люблять дівчат»/ Гейлі Кіойоко
«Через тебе я хочу померти»/ «Претті реклесс»
«Смерть Бечелора»/ «Пенік! Ет зе діско»
«Дух юності»/ «Нірвана»
«Язичники»/ «Твенті ван пайлотс»
27