Барбара (повертаючись до нього, спокійніше, незмінно лагідно). Це було близько пів на дванадцяту, а за п’ятнадцять хвилин він украв ваші гроші Я знаю. Ну що ж, вам тяжко втратити ці гроші, я пришлю їх вам.
Білл (його голос і вираз обличчя помітно м’якшають). Я не взяв би їх, навіть якби вмирав з голоду. Мене не можна купити.
Шерлі. Справді? Ти продав би себе дияволові за кварту пива. Тільки немає такого чорта, що запропонував би тобі це.
Білл (не соромлячися). Так, я зробив би це, товаришу, й часто робив це з охотою. Але вона мене не купить. (Підходить до Барбари). Вам потрібна була моя душа, чи не так? Але ви її не здобули.
Барбара. Я майже здобула її, Білле. Але ми вернули її вам назад за десять тисяч фунтів.
Шерлі. І дорого заплатили!
Барбара. Ні, Пітере, вона була дорожча за гроші.
Білл (загартований проти спасіння). Це даремно! Тепер ви мене не можете перехитрувати. Я в це не вірю й переконався сьогодні, що маю рацію. (Відходячи). Прощавай, старий похлібець! Усього найкращого, майоре! Онука лорда! (Біля воріт обертається). За яку ціну продаєте тепер спасіння душі? За ціну Сноббі? Ха, ха, ха[2].
Барбара (простягаючи до нього руку). До побачення, Білле!
Білл (збентежений береться за шапку, щоб її скинути, потім визивно насуває її знову). Відчепіться! (Барбара, збентежений, опускає руку. Він почуває каяття). Але це, неважно, справді! Я проти вас нічого не маю! Жодної злоби! Прощавайте! (Йде геть).
Барбара. Жодної злоби! Прощайте, Білле!
Шерлі (хитаючи головою). Ви через свою недосвіченість, міс, звертаєте на нього багато уваги.
Барбара (підходячи до нього). Пітере, я тепер у такому самому становищі, як ви. Звільнена й позбулася роботи.
Шерлі. Ви маєте молодість і надії. Ви маєте дві переваги проти мене.
Барбара. Я дістану вам роботу, Пітере. Хай це буде для вас надія. А мені доведеться задовольнитися свідомістю того, що я молода. (Вона рахує свої гроші). У мене якраз вистачить грошей на дві чашки чаю в Локгарта, на вашу ночівлю в Роутона, на мій проїзд додому трамваєм і автобусом. (Він насуплюється й підводиться, маючи вигляд ображеної гордости. Вона бере його за руку). Не будьте гордий, Пітере! Це дільба між друзями. І обіцяйте, що будете розмовляти зі мною й не дасте мені плакати. (Вона тягне його до воріт).
Шерлі. Я не звик розмовляти з такими людьми, як ви...
Барбара (настирливо). Так, так. Ви повинні розмовляти зі мною. Розкажіть мені про книги Тома Пейна й про лекції Бредлафа. Ходімо!
Шерлі. Ах, коли б ви тільки могли прочитати Тома Пейна, маючи потрібний для цього настрій, міс!
Дія третя
Другого дня після сніданку леді Брітомарт пише в бібліотеці на Вілтон Крессент. Сара читає, сидячи в кріслі біля вікна. Барбара в звичайній сукні, бліда й задумлива, сидить на канапі. Увіходить Чарлз Ломакс. Він зупиняється між канапою й письмовим столом і робить здивований рух, помітивши, що Барбара одягнена в модну сукню й має сумний вигляд.
Ломакс. Ви зняли свою форму?
Барбара не відповідає, але вираз страждання з’являється в неї на обличчі.
Леді Брітомарт (тихо просить його бути обережним). Чарлзе!
Ломакс (дуже засмучений, з виглядом співчуття на обличчі, сідає поруч Барбари). Я дуже зажурений, Барбаро! Ви знаєте, я допомагав вам як тільки міг, граючи на концертині і т. ін. (Пишномовно). Проте я ніколи не закривав очей на те, що в Армії Спасіння є багато безглуздого. Щодо основ англіканської церкви...
Леді Брітомарт. Досить, Чарлзе! Кажіть краще про те, що відповідає вашим розумовим здібностям.
Ломакс. Але ж англіканська церква, без сумніву, відповідає всім нашим здібностям.
Барбара (стискаючи йому руку). Дякую за ваше співчуття, Чоллі. Тепер ідіть і повпадайте біля Сари!
Ломакс (устає й підходить до Сари). Як почуває себе сьогодні, моя неоцінна?
Сара. Я хотіла би, Барбаро, щоб ти не вказувала Чоллі, що йому робити. Він завжди виконує це достотно. Чоллі, ми збираємося поїхати сьогодні по обіді до виробні в Перівейл-Сент-Андрю.
Ломакс Яка виробня?
[2] Гра слів, що не піддається перекладу. Сноб англійською мовою означає — людина, що пишається своїм походженням, а народною говіркою це означає тесляр. (Перекл.)