— Даруйте, — звернувся до нього лисий чоловік, тримаючи хлопчика за руку.
— Прошу?
— Я бачив, як ви зійшли з космічного корабля. Не будете заперечувати, якщо я вас про дещо спитаю?
— Питайте, — відповів Баррент, тримаючи руку біля кишені з променевиком. Він був певен, що перед ним поліційний агент. Єдине, що, здавалось, не мало глузду, — присутність хлопчика, якщо тільки той не вчиться на агента.
— Річ у тому, — мовив чоловік, — що мій Ронні пише роботу про зоряні кораблі.
— Тож я хотів подивитися на них, — утрутився Ронні. Він був замалий, як на свій вік, з вузьким, розумним обличчям.
— Він хотів побачити справжній корабель, — пояснив батько. — Я казав йому, що в цьому немає потреби, що всі дані й малюнки є в енциклопедії. Але він стояв на своєму.
— Я зможу написати гарний вступний розділ, — мовив Ронні.
— Звичайно, — мовив Баррент, енергійно киваючи головою.
Він уже не був певен; що лисий чоловік справді агент Бо ж той обрав надто кружний шлях.
Ви працюєте на кораблях? — спитав Ронні.
Так.
— Як швидко вони літають?
— У просторі чи підпросторі? — вточнив Баррент.
Це питання, здається, спантеличило Ронні. Він відкопилив нижню губу й мовив:
— Боже, я й не знав, що вони мандрують у підпросторі. — На хвилину він замислився. — До речі, я не знаю, що таке підпростір,
Баррент і хлопчиків батько усміхнулися.
— Гаразд, — провадив далі Ронні, — з якою швидкістю вони літають у звичайному просторі?
— Сто тисяч миль на годину, — назвав Баррент перше, що спало йому на гадку
Хлопчик кивнув, його батько також.
— Дуже швидко, — зауважив батько.
— А в підпросторі, звичайно, набагато швидше, — промовив Баррент.
— Звичайно, — ствердив чоловік. — Космічні кораблі літають дуже швидко. Інакше не можна. Вони долають надзвичайно великі відстані. Чи не так, сер?
— Надзвичайно великі відстані, — погодився Баррент.
— Які ж у них двигуни? — питав далі хлопчик.
— Звичайні, — відповів йому Баррент. — Минулого року ми поставили триплексні прискорювачі, але їх, мабуть, слід віднести до допоміжних потужностей.
— Я чув про ці триплексні прискорювачі, — додав чоловік. — Чудова річ!
— Те, що треба, — поблажливо зауважив Баррент. Тепер він переконався, що лисий чоловік нічого не тямить у зореплавстві й просто привів свого сина поглянути на космопорт
— Де ви берете повітря? — не вгавав Ронні.
— Ми виробляємо його. Але повітря — то не найбільша проблема. З водою у нас набагато більше клопоту. Ви ж знаєте, що вона не стискається, а тому дуже важко брати з собою достатній запас. А потім є ще навігаційні труднощі при виході з підпростору.