Д-р Шух.: Чи ви читали про те, як над Дністром розстрілювали...
Предс.: Усуваю це питання.
Д-р Шух.: Чи ви читали про масову смертність на Великій Україні...
Предс.: Усуваю це питання.
Д-р Шух.: Прошу про ухвалу трибуналу.
Трибунал іде на нараду і затверджує ухилення питань.
З переслухання свідків вибираємо фраґмент зізнань, що їх зложив совєтський віцеконсуль свідок Михайло Ґриґорієвич Голуб, літ 31, віцеконсуль СССР.
Предс.: Якої релігії?
Свідок: Нікакой.
Предс.: Тоді зложите тільки приречення, що будете говорити правду. Відчитує текст приречення, а прикінці подає свідкові руку. Це видно, новий церемоніял відносно безконфенсійних свідків.
Свідок оповідає: 21-го жовтня ок. 12-ої години, сидячи в кабінеті, почув я 2 вистріли, а по якій мінуті 3-тій стріл. З кабінету вибіг я на сходи і побачив там молодого чоловіка, що тримав револьвер, спрямований до мене. Я скоро втік: увійшов до кімнати, відкрив вікно і звернувся до поліцая за поміччю.
По якомусь часі увійшла поліція через вікно і вбивника задержала. По задержанні атентатника, я побачив образ: Маїлов вбитий, а Джуґай ранений.
Предс.: Хто був Маїлов?
Свідок: Начальник канцелярії...
Недопущені питання оборонців:
Д-р Шухевич: Чи урядники були узброєні?
Предс.: Усуваю це питання.
Д-р Шух.: Які замки є у дверях консуляту?
Предс.: Усуваю те питання, не будемо зраджувати тут їх таємниць.
Д-р Шух.: Прошу про ухвалу трибуналу.
Трибунал йде на нараду.
Д-р Біляк: На якім правнім акті спирається відношення українців до Росії?
Предс.: Усуваю це питання.
Біляк.: Чи ви знаєте, хто був Хвильовий?
Предс.: Усуваю те питання.
Д-р Біляк: Чи ви знаєте, хто був Скрипник?
Предс.: Усуваю те питання.
... Свідок з консуляту, Іван Джуґай, оповідає, що він переходив через канцелярію, коли Мандзій просив відвідувачів із ждальні. До Маїлова впровадив одного мужчину. Маїлов спитав по-польськи: „цо пан собє жичи?”[205]
Мужчина сказав, що хоче їхати на Україну. Тоді свідок вийшов і замкнув двері. Нагло почув два стріли. Я вернувся. Побачивши мене в дверях, мужчина крикнув до мене „руки вгору!” Я цофнуся і замкнув двері. Тоді впав стріл і мене ранив в руку. Двері є скляні, а шиби в них матові.
Атентатник пішов до ждальні, а я до кабінету Маїлова. Через вікно я кликнув поліціянта, але поліціянт мене не зрозумів. Тоді я пішов до ждальні, але той мужчина спрямував до мене револьвер і я вернувся...
[205] [22] Що ви собі бажаєте?