Тринадцятий місяць: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

- Натюрморт, достойний перемоги Пилипа Македонського над римлянами! - відзначив майор Бузина.

Насолодившись справленим ефектом, Йосип Швайка взяв з підвіконня ґранчасту пляшку з наличкою «Журавлина в коньяку», зруйнувавши певним чином цілісність натюрморту, і поставив її посередині столу на місце прибраної майором Бузиною «Української з перцем».

- Це насттянка, марки «журавлинівка», - пояснив він, - у вузькому колі партапаратників називається «Напій райкомівський». Монополька виключно для партапарату, видається пайком дві пляшки на місяць. У продажу відсутня, виробляється в кожній області на лікеро-горілчаних заводах за особливою технологією, з використанням чистого натурального коньячного спирту та журавлини. Як казав фельдкурат Отто Кац: «Горілка - це отрута. Вона повинна бути натуральною, справжньою, і ні в якому разі не зпатроленою євреями холодним способом», - щоб не забивати людям памороки і не споювати їх ерзац-продуктом.

- Тому що коли ми тверезі… - сказав майор Бузина.

- …тоді правда завше на нашому боці, - підхопив Йосип Швайка. - «Журавлина в коньяку» до отрут не належить, тоді б вона не називалась «Напій райкомівський». До вашої уваги, товаришу майор, мене обрано членом райкому партії з урахуванням виробничих досягнень колгоспу імені Ярослава Гашека, в якому я маю честь очолювати партійну організацію, завдяки чому отримав цілком заслужене право на райкомівський пайок, що складається з двох пляшок «журавлинівки» на місяць та інших делікатесів.

10.6.

Йосип Швайка відґвинтив закривку «журавлинівки», завченим рухом наповнив шкляники світло-бурштиновою рідиною рівно на третину.

- Контентуймося, чим Бог… гм… гм…

- Райком, - підказав майор Бузина.

- …райком послав, - згодився Йосип Швайка. - Отже, вельмишановні панове-добродії - учасники нашого форуму, пропоную випити за перемогу Пилипа Македонського над римлянами, заради віншування якої наше товариство тут і зібралося. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Проти немає, тих, хто утримався, теж немає, отже, одностайно. Будьмо!

Майор Бузина завагався:

- Можливо, вип’ємо поперед за твоє обрання членом…

- А це одне і теж. Їдьмо! Вперед аж до перемоги комунізму!

- Рух - це найголовніше! - підтримав Швайку майор Бузина.

Перед тим, як випити, Олексій Григорович показав на репродуктор:

- Працює?

- Ну аякже!

- Тоді увімкни не дуже голосно, щоб бути в курсі усіх подій, що відбуваються у нас і в світі.

«А раптом номер «плюсовий» 11)? - метикнув обачний і туралий майор Бузина. - Черговий в ОТУ від нудьги чи надмірної службової запопадливості увімкне техніку на центральному пульті і буде знічев’я слухати, про що ми тут з Йосипом Наумовичем балакатимемо, потім перекрутить, доповість нагору, незважаючи на те, що Йосипа Швайку органи КДБ слухати не мають права, бо він член райкому, і доведеться писати пояснення, що я не верблюд, і Швайка не бедуїн, а навпаки - партапаратник, себто особа для КДБ недоторканна».

Йосип Швайка увімкнув репродуктор і відрегулював гучність.

Їхали не поспіхом, після другого шкляника зробили перерву, і Йосип Швайка почав розповідати про результати свого перебування в столиці.

- Побігав я Києвом стільки, що зовсім закульгавів, тільки опольдедоком і рятуюся. Якби не рецепт Гашека, то і не знаю, щоб я сьогодні робив зі своїм ревматизмом. Проте, як сказав Володимир Ілліч, немає таких фортець, яких би не здолали більшовики. І він був правий, критикуючи ідеолога реформізму і ревізіонізму Едуарда Бернштейна ¹²⁾, який сповідував, що рух - це все, а мета - ніщо. Маю надію, що ти не на Бернштейна посилався, коли говорив про рух?

- Та ні, боронь Боже, - заперечив заскочений ерудицією свого інститутського приятеля в питаннях наукового соціалізму і комунізму майор Бузина, вияв якої він же сам і спровокував. - Я сказав про рух, як абсолютну властивість матерії!

- Отож. Подивись на результати мого успішного марафону. - Йосип Швайка гордовито показав у бік лівого кутка кімнати, де в п’ять стосів лежали книжки блакитного кольору із золотим тисненням на обкладинках.

Майор Бузина підійшов, взяв верхній том і прочитав: «Володимир Ілліч Ленін. Вибрані твори».

- Постановою ЦК КПРС «Про соціалістичне змагання і підвищення його ролі у справі комуністичного виховання трудящих», - пояснив Йосип Швайка, - усі трудові колективи, у тому числі і наш колгосп імені Ярослава Гашека, зобов’язано урізноманітнити види заохочень переможців соціалістичного змагання і замість грошових премій нагороджувати передовиків творами Леніна, виданими на честь сотої річниці з дня його вікопомного народження. Наш партком підтримав партійну постанову у повному обсязі. Гроші - це наслідок капіталістичних взаємин. Ми, комуністи, мусимо визнавати вказаний релікт, що застосовується як еквівалент при обміні товарів, оскільки їх поки що недостатньо для повного задоволення усіх потреб трудящого населення на стадії соціалізму. При комунізмі, як казав Карл Маркс, усі джерела суспільного багатства поллються повноводним потоком, здійсниться великий принцип «від кожного - по здібностях, кожному - по потребах», гроші зникнуть, вони стануть непотрібними, вони перетворяться на зужиті папірці, і до цього ми повинні готувати народ, надаючи переможцям соцзмагання духовну їжу на кшталт творів Володимира Ілліча Леніна. Хай наші трудівники читають і готуються до вступу у світле майбутнє всього людства під назвою комунізм, який наближається до нас невідворотно, щоб там не патякав ревізіоніст Бернштейн.

- Йосипе, я розумію значення постанови ЦК КПРС, - згодився майор Бузина, - тільки не все так просто з розповсюдженням ленінських ідей серед широких народних мас, як може на перший погляд показатися. От послухай.

Йосип Швайка взявся за пляшку, майор Бузина його спинив:

- Зачекай. - Майор Бузина відчував, як райкомівський напій після двох чарок подолав визначений його долею шлях до глибини шлунку і продовжив далі повільно розтікатися судинами і капілярами. Пити зразу ж третю чарку було б злочином. «Ось у чому заковика, такий напій, хочеш чи не хочеш, треба пити повільно і «Барбадосом» чи «Українською з перцем» полірувать не доведеться. Хай вона лежить, а може, й знадобиться для тієї ж поліровки, тільки-но ж розпочали й небагато утяли», - подумав він.

- Та я нічого, тільки наллю, а ти розказуй, - сказав Йосип Швайка.