- Ліки - для внутрішнього вжитку чи назовні? - поцікавився майор Бузина.
- Ззовні, ззовні, маззю буду лікуватися. До внутрішніх ліків ми вдамося разом, як прийдеш.
Олексій Григорович взяв зшитки, опечатав сейф під пильним наглядом старшого лейтенанта Спірохіна і попрямував, теж неспішно, в інспекцію.
Побачивши в дверях майора Бузину, полковник Вєліканов радо загомонів:
- Олексію Григоровичу, як це гарно, що ви прийшли! Я цілий тиждень вас розшукую, хвилювався, чи не захворіли ви часом, а виявляється майор Бузина по столицях роз’їжджає. Мені потрібні ваші зошити для конспектування і навчання, так, чергова планова перевірка. Принесли?
- Приніс, - повагом відповів майор Бузина, хоч опричників з інспекції він не любив, і поклав на стіл результати своєї праці, з якою він упорався ще минулого тижня.
- О! - схвально прохопився полковник Вєліканов, побачивши принесені майором Бузиною акуратні зшитки, що повністю кольором і форматом відповідали рішенням колегії. - Ззовні все в порядку, зазирнемо в середину. Наказом Степана Несторовича товариша Муха ваші конспекти, поряд з деякими іншими ним визначеними, підлягають перевірці відповідно до рішення колегії, оголошеного наказом номер нуль шістдесят п’ять. Перевіряємо глобально, тотально, тобто без ніяких винятків, систематично і комплексно, як того від нас вимагає 1-й заступник голови КДБ УРСР Степан Несторович товариш Муха.
- Як же так, - намагався вдати із себе заскоченого зненацька майор Бузина, - я перед відрядженням, а воно на мене звалилось, як прапорщик на голову капітана Вареника…
- До вашого відома, Олексію Григоровичу, прапорщик впав на дерево, потім у кучугуру, а не на голову капітана Вареника. На голову капітана Вареника впав валянок. Капітан Вареник залишився практично неушкодженим і продовжує нести службу на довіреній йому ділянці. Сьогодні, можливо, ви з ним ще зустрінетесь, - загадково додав полковник Вєліканов.
- Аж он як! Я ж був у відрядженні і нічого не знаю. Перед поїздкою планував попрацювати над конспектами, перевірити, чи в достатній мірі вони відповідають вимогам інструкції, а то все через щільний графік роботи з агентурою руки не доходили, хоча я й намагаюсь у всьому дотримуватись встановлених вимог. І не встиг. До того ж, зшитки мені потрібні для підготовки реферата на заняття до наступного понеділка. Тема, - майор Бузина розгорнув зошит з блакитною обкладинкою і прочитав: - «Особливості стратегії і тактики підривної діяльності закордонних націоналістичних центрів (ЗЧ ОУН - ОУН-б, ЗП УГВР - ОУН-з, ОУН-с, ОУН-сд, АБН, ПАБНА, АУА, КАСІД, КГЄ, ЄСС, ЛВУ, СКВУ, ОУВБ, ОДВУ, ООЧСУ, ОУДР, ОУФ, МУН, ПУН, ПАУК, БУК, КУК, СУК, СУБ, СУС, СУМ, ОДУМ, СКВУ, СУУВ, СУОА, ОУА, ОУАТ, ОУК, ОУЖ, КОДУС, СУЖА, СУЖЕРО, СФУЖО…
Майор Бузина підвів очі на полковника Вєліканова.
Полковник Вєліканов уважно слухав майора Бузину.
- Продовжуйте, - сказав він.
- …СУЖА, СУЖЕРО, СФУЖО, СУГД, ТС УНР, ТУІА, УІА, УВУ, УВАН, УДК, УНЄ, УНО, УНДО, УНС, УНДС, УРС, УЗХ, УТІ, УЦР, УККА, УЛТПА, УРДП, УСП, ЦЕСУС, ЦПУЕН, УНРада, Український уряд в екзилі, Леґіон Симона Петлюри, Товариство комбатантів дивізії «СС-Галичина», Товариство українсько-єврейського діалогу, Українсько-німецьке товариство ім. Гердера, Англо-українське товариство імені Івана Мазепи, Польсько-українське товариство, Українська санітарно-каріативна служба, «Просвіта», «Відродження» тощо) та заходи органів державної безпеки щодо її попередження і припинення».
Майор Бузина знову подивився на полковника Вєліканова, щоб пересвідчитись, чи справила на нього враження тема реферату, який він мусив підготувати до наступного заняття в системі позашкільної чекістської підготовки.
Полковник Вєліканов запитав:
- Що таке СУЖЕРО?
- Союз українців - жертв російського комуністичного терору.
- Угу. А СФУЖО?
- Світова федерація українських жіночих організацій.
- Жінками цікавитесь?
- А чого б і ні? СФУЖО - виявлена нами нещодавно агентурним шляхом зарубіжна націоналістична організація, яка спрямовує підривну діяльність проти наших радянських жінок, що свідчить про перехід закордонних центрів ОУН до тактики прицільної роботи стосовно соціальних верств населення в СРСР, - пояснив Олексій Григорович. - Не взагалі, а прицільно, по кожній верстві окремо: інтелігенція, робітничий клас, селянство, молодь, а тепер, виявляється, вже й українське жіноцтво стало окремішнім об’єктом підриву. СФУЖО очолює затята націоналістка Олена Залізняк, штаб-квартира розміщена за адресою, - майор Бузина глянув у зшиток: - за адресою 4936-Н-13 стріт, Філадельфія 41, ПА, Злучені Стейти Америки.
- Я воював з бандерівцями. Жінки у них затяті, в полон не здавались, - задумливо промовив полковник Вєліканов. - У схронах сидів, з легендованими боївками, а не по кабінетах штани протирав під охороною хлопців у червоних погонах. Справжня війна була на окупованій бандерівцями території Радянської України. Перемогли, тому що наше дєло правоє. А наш досвід ви вивчаєте?
- Розуміється! Тема тринадцята: «Особливості боротьби органів державної безпеки з підпіллям ОУН і збройними формуваннями УПА у післявоєнний період та заходи щодо недопущення націоналістичної діяльності з боку їх учасників, які ідеологічно не роззброїлись», - двадцять чотири години. Можливо, й ви прийдете до нас на заняття, досвідом поділитесь?
- То славно, що вивчаєте. - Обличчя полковника Вєліканова із задумливого перетворилось на зосереджене і непроникне, як брезентова плащ-палатка, яку він носив, коли воював з націоналістичним підпіллям. Струснувши головою від споминів, штивними очима зірко глянув на майора Бузину і зовсім іншим голосом, ніж тим, яким він його зустрів, мовив:
- Нічтго, Олексію Григоровичу, на голову прапорщик нікому не впав, валянок на вас теж не звалився, радянських жінок встигнете захистити від підриву, до завтра не схибите. А завтра… завтра, - додав загадково, - завтра вам ваші зшитки повернуть з усіма наслідками, що випливають. Оцінимо, як належить. Ми ж не опричники, вредні і бездушні, як дехто нас вважає. Ми не такі, то служба у нас така. Як від нас вимагає Степан Несторович Муха: принципово, справедливо, систематично і комплексно. - Квадратне обличчя полковника Вєліканова стало зосередженим, холодним і значущим. - Я вас більше не затримую.
«Таки щось серйозне затіває інспекція, неспроста все це», - знову шпилькою кольнула йому в серце прихована загроза, і майор Бузина віддав полковникові Вєліканову свої зшитки. Чемно попрощався, потому зачинив дверину вєліканівського кабінету, напівуголос продекламував: «Чуєш, сурми заграли!», вірші Аркадія Коца, музика Дмитра Чорномордікова», - і рішуче попрямував до ліфта.
Коридором 4-го поверху навпроти нього йшли генерал Свєтков, підполковник Довбач і позаду них капітан Сорока. Майор Бузина став під стінку і простежив, куди ж прямує ця дивна група. Біля входу в приймальню Федорчука Свєтков і Довбач зупинилися, відчинили двері і пропустили вперед капітана Сороку, підштовхуючи його п’ястуками у спину.
так насміхається аполлінер
хижо як муха судомно як музика