Остання збірка: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Звичайно, візьмемося, — сказав Арнолд. — Ми готові почати...

— Нам з партнером спершу треба порадитись, — рішуче втрутився Грегор і потяг Арнолда в хол.

Невисокий, опецькуватий Арнолд завжди був сповнений ентузіазму. Його, дипломованого хіміка, цікавило абсолютно все. Він був по вінця напханий найнеймовірнішою інформацією, вичитаною з десятків наукових і технічних журналів, виписаних, звісно, за рахунок фірми.

Отримана в такий спосіб інформація зазвичай не приносила жодної практичної користі. Мало кого цікавило, навіщо аборигени з Денеб X шукають найкращий спосіб масового самогубства або чому тваринний світ на Дреї представлений виключно летючими видами.

Та якби кому-небудь спало на думку про це довідатися, Арнолд охоче поділився б інформацією.

— Я хочу знати, у що ми вплутуємося цього разу, -сказав Грегор. — Що то за сімейство альфікс дрекс?

— Це гризуни, — одразу пояснив Арнольд, — трохи менші від наших земних пацюків і не такі агресивні. Харчуються рослинною їжею, поїдаючи зерно, траву й молоді паростки дерев. Пацюки як пацюки, нічого особливого.

— Гм. А якщо їх там десятки мільйонів?

— Тим краще.

— Облиш

— Я серйозно, якби клієнт вимагав знищити одну п'ятдесяту частину пацюків, я б не взявся за цю справу. Адже тоді нам довелося б витратити залишок життя на пошук останніх п'яти чи шести тварин. Але, наскільки я зрозумів, ми повинні просто повернути популяцію пацюків до звичайного, «доепідемічного» порогу чисельності. А це нам цілком під силу, і саме так слід формулювати умови в контракті.

Грегор кивнув. Його партнер, хоча й рідко, але часом виявляв справжню ділову хватку.

— А ми встигнемо впоратися з ними? — перепитав він.

— Безперечно. Існує кілька сучасних способів боротьби з гризунами. Один із найкращих — морганізація, непогана також система Турньє. Нам знадобиться кілька днів, щоб винищити цих гризунів.

— Гаразд, — сказав Грегор, — але в контракті слід уточнити, що ми займатимемося лише пацюками сімейства альфікс дрекс. Так ми хоч знатимемо, за що працюємо.

— Згоден.

Вони повернулися до офісу. Негайно був складений контракт, згідно з яким фірма «ААА Ейс» зобов'язувалася протягом місяця привести кількість пацюків на фермі замовника до попереднього рівня. За кожний зекономлений день передбачалася додаткова винагорода, а у разі затримки — неустойка за кожний прострочений день.

— Поки ви цим займатиметеся, — сказав сиерієць, — я влаштую собі відпустку. Ви справді вважаєте, що зможете врятувати мій урожай?

— Не хвилюйтесь, — запевнив його Арнолд. — Ми маємо обладнання для морганізації та апарати для оброблення місць скупчення гризунів за системою Турньє. Обидва способи дуже ефективні.

— Я знаю, — сказав сиерієць, — я теж користувався ними. Але, можливо, я щось робив не так. Усього вам найкращого і бажаю успіху, панове.

Грегор і Арнолд ще довго мовчки дивилися на двері, що зачинилися за сиерійцем.

Наступного дня, вони завантажили на корабель стоси посібників, пастки та інше обладнання, яке гарантувало звільнення від гризунів, і стартували у напрямі планети Сиер.

За чотири дні, що минули без жодних пригод, перед ними відкрилися яскраво-зелені простори Сиер. Вони опустились нижче й побачили узбережжя Бітер-Лаг. Про всяк випадок перевіривши координати, вони приземлилися.

Берні-Спірит, так називалася ферма сиерійця, справді була райським куточком: акуратно розорані поля, вкриті соковитою травою луки, вікові дерева з густими кронами велично чорніли на тлі вечірнього неба, а два місяці надавали невеликому ставкові темно-синього забарвлення.

Однак скрізь можна було помітити ознаки запустіння і нашестя пацюків. Великі ділянки лук були виїдені до голої землі, а дерева, що росли довкола будинку, видавалися зів'ялими й недоглянутими. Всередині будинку на меблях, стінах і навіть масивних балках перекриття — скрізь виднілися сліди щурячих зубів.

— Не поталанило бідоласі, — поспівчував клієнтові Арнолд.

— Це нам не поталанило, — виправив його Грегор. Обхід будинку супроводжувався неперервним писком невидимих гризунів, що ховалися в щілинах і норах. Коли Арнолд і Грегор наближалися до дверей кімнат, там одразу здіймався галас і чулося шурхотіння тварин, що в паніці розбігаються. Але друзям так і не вдалося побачити жодного гризуна. Пацюки поховалися в норах раніше, ніж Арнолд і Грегор встигали їх побачити.

Розпочинати роботу було надто пізно, тож Арнолд і Грегор розставили різні види пасток, щоб перевірити, які з них виявляться найефективнішими проти пацюків. Потім партнери дістали спальні мішки й приготувалися до сну.

Арнолд умів засинати в будь-яких умовах, а для Грегора ніч видалася малоприємною: полчища пацюків виявляли надзвичайну активність. Було чутно, як вони ганяють по підлозі, натикаються на ніжки столів і стільців, гризуть двері та бігають по стінах. Тільки-но Грегор задрімав, троє найнахабніших пацюків вилізли йому на груди. Змахнувши їх рукою і щільніше загорнувшись у спальний мішок, він усе ж зміг на кілька годин забутися тривожним сном.

Уранці компаньйони оглянули пастки й виявили, що всі вони порожні.