Моріжок весь був зім’ятий
І невинністю заллятий,
Й подивившись на дівчину,
Стало якось жаль Марину.
Раді чого ж ти мені
Віддалася в Ірпені?
Чи від того що кохала,
Чи про наслідки не знала?
Не зуміла, люба ти
Честь свою приберегти,
І тепер скажу мерсі,
Ти тепер така, як всі.
29.4.1957 р.
ТУЗ БУБНОВИЙ
Білику Миколі
Білик, ніби туз бубновий
Рад би й він зустріть рік Новий,
Тільки з ким його стрічать
Як уже всі п’яні сплять?
Я в роботі знаю толк,
Як у вівцях знає – Вовк.
І ще той не народився,
Хто б зі мною зговорився,
А коли і сам він мекнув,
Зрозумів – не те телепнув.
12.12.1975 р.
З ПОЗИЦІЇ СИЛИ
Кулаковському Олексію
Кулаковському Альоші
Сняться премії хороші.