ГАСАЄ ВІТЕР ПО ХАТИНІ
Знову тривожно серце б’ється,
Об берег власних почуттів,
А щастя в руки не дається,
Немов його ще і не стрів.
Гасає вітер по хатині,
Я кроки чую ті здаля,
Як він подерся по драбині,
І притаївсь, як кошеня.
Гасає вітер й завиває,
Ніби щось хоче розказать,
А хтось, мов душу роздирає,
Яку не знаю, де дівать.
11.12.1979 р.
ВАРТО ЛИШЕ ГЛЯНУТИ
В твоїх очатах зібрана
Ніжність всього світу,
Там моя фантазія,
Там зима і літо.
Там моє натхнення,
І моя неволя,
Бо як в них залізу,
Йти не хочу з поля.
От тобі і вогники,
От тобі й жариночки,
Варто притулитися
Лише до Мариночки.
20.10.1978 р.
СОБАЧЕ ЖИТТЯ
Грицько благав в Богів Галину,