Ну, мало хто зайти хоче.
КАРАСИК
Бля, забув подзвонити. Я вже старий, склероз.
ГИРЯ
То на пенсію йди.
КАРАСИК
(зненацька люто, зовсім іншим тоном)
А я і є на пенсії. Я двадцять років по таборах поневірявся, тепер тут живу. А де ти будеш жити, якщо ще раз мені слово скажеш, ти знаєш?
ГИРЯ
Де?
КАРАСИК
Ніде, зрозумів, Вася?!
На кухні, котра відділена від кімнати перегородкою без дверей. Карасик кладе дипломат на стіл, піднімає кришку.
Пацани оточили стіл і роздивляються вміст. Три пістолети — два «CZ-85» і «Вальтер Р-38».
МАЛЮК
Це все?
КАРАСИК
Ні, ось іще шептун. (Дістає з кишені пакунок. Розгортає. Всередині — глушник, який він кладе на стіл поряд з валь тером.)
МАЛЮК
А четвертий?
КАРАСИК
З четвертим осічка. Чехи підвели, немає четвертого.
МАЛЮК
Погано. З набоями що?
КАРАСИК
(дістає кілька пачок набоїв)
Ось, по обоймі, вам більше й не потрібно. Тут багато не стріляють…
МАЛЮК
(похмуро)
Один без ствола залишився…