Бля, охуїли вони тут, давно пизди не отримували.
МАЛЮК
Росіян вони бояться. Різниці не роблять, росіяни — українці, всі росіяни. Як в Москві чеченів бояться — це ми налякали, з Монголом. Вони спочатку борзі були, як бариги з базару, — а потім уже й на стрілки приходити не наважувались, якщо знали, що з нами буде стрілка.
Кав’ярня. Пацани сидять за столом, щось замовляють, офіціант йде із замовленням. Люди за сусідніми столиками, зачувши російську мову, розраховуються і йдуть або пересідають. Через кілька хвилин у кав’ярні навколо столика з пацанами утворюється санітарний кордон з вільних столів.
МАЛЮК
Ну що, все зрозуміли?
ГИРЯ
Так. Підори вони тут усі.
СОПЛЯ
Гарно ви їх налякали, досі сцються.
МАЛЮК
Ну, сцються не сцються, а нам звідси звалювати довелось… Хоча, інші працюють. Полохають офіціантів.
ШУСТРИЙ
Чому офіціантів?
МАЛЮК
Тому що вони нахабні спочатку, а потім, як на нього наїдеш, готові на чотири кістки впасти. Як бариги чи офіціанти.
ШУСТРИЙ
Шнирі. (Він відверто розглядає красиву блондинку в кінці залу. Та відводить погляд.)
МАЛЮК
Глухий номер. у них тьолки ведуться на красенів таких… Ну… Знаєте, з патлами, танцюристів усяких. Як у порнусі — надрочить хуй і знімається. (Голосом Рашпіля.) Додіки, це ж все табірні додіки, педерасти.
Пацани тихо сміються.
ШУСТРИЙ
Ведуться тьолки на підорів? Тьху, блядь. І страшні до того ж.
СОПЛЯ
Треба би нашим цю країну назад забрати, мозок їм вправити.
МАЛЮК
Яким нашим?
СОПЛЯ
(сміється)
Рашпілівцям, яким же ще…