Аладдін і чарівна лампа: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Коли магрібець, перебраний на Фатіму, проходив під вікнами палацу, Бадр аль-Будур, зачувши гамір на вулиці, спитала своїх невільниць:

— Що відбувається на вулиці?

— О царівно, це благочестива Фатіма зійшла у місто і люди просять її благословення.

Тоді султанівна сказала євнухові:

— Приведи до нас Фатіму, ми попросимо її помолитися за нас. Я багато чула про її дива і хочу її бачити.

Євнух пішов і привів до неї магрібця, вбраного у одяг мертвої вже Фатіми. А чаклун, опинившись перед Аладдіновою дружиною, пустив у хід усе своє лукавство. Бадр аль-Будур зустріла його з належною шаною й промовила:

— Вельмишановна Фатімо, чи не була б ти така ласкава трохи погостювати у мене? Я прошу твого благословення і бажаю навчитися того, що вмієш ти.

Це було саме те, чого прагнув магрібець, тож він сказав царівні:

— О Бадр аль-Будур, я лише бідна жінка, мешкаю у пустелі, негоже мені жити в царських палацах.

— О благочестива Фатімо, не відмовляй мені, — попросила дівчина. — Я відведу тебе до окремої кімнати, де ти зможеш молитися великому Аллаху.

— Якщо ти так бажаєш, — відповів магрібець, — я тобі не перечитиму. Та їсти і пити я буду лише в тому покої, де молитимуся Аллаху за господарів цього палацу.

Хитрий чаклун поставив таку умову, щоб не відкрилася його таємниця. За трапезою йому довелося б відкинути покривало, і тоді усі побачили б, що він шахрай.

— О Фатімо, — сказала Бадр аль-Будур, — ми зробимо так, як ти скажеш. Ходімо, я покажу тобі мій палац.

Вона провела магрібця по залах і покоях палацу і, звісно ж, завела до тієї кімнати, де віконні решітки були викладені самоцвітами.

— Чи подобається тобі мій палац, о вельмишановна? — запитала Бадр аль-Будур.

І магрібець відповів:

— Присягаюся Аллахом, він чудовий. Тут бракує лише одного…

— Чого ж? — одразу ж запитала царівна.

— Яйця величезної птахи рухх!

— Що ж це за дивовижа і де її дістати?

Бадр аль-Будур загорілася бажанням мати у своєму палаці яйце таємничого птаха.

— О султанівно, — відповів магрібець, — ця птаха напрочуд велетенська і може нести навіть верблюда у своїх міцних кігтистих лапах. Знайти це диво можна лише на горі Каф. Та хіба є щось нездійсненне для того, хто спорудив такий прекрасний палац? Відправ того майстра на гору Каф, нехай принесе тобі яйце птахи рухх.

Після цієї розмови царівна провела удавану Фатіму в окрему кімнату для молитви.

А коли на місто опустився вечір, Аладдін повернувся додому і зайшов до покоїв Бадр аль-Будур, щоб привітати і поцілувати її. Та він помітив, що його дружина чимось схвильована, і турботливо запитав:

— Чи все гаразд, моя кохана? Мені здається, тебе щось тривожить.

— Я гадала, мій палац досконалий, а виявилося, що тут бракує яйця птахи рухх! — сумно відповіла царівна.

– І це все, що тебе непокоїть? — сміючись, вигукнув Аладдін. — О кохана, я принесу тобі це яйце негайно, щоб ти звеселилася!

Аладдін зіп’явся на ноги і пішов до своїх покоїв, де потер чарівну лампу, а коли перед ним з’явився джин і, як завжди, виявив готовність виконати усі його бажання, юнак мовив:

— Принеси мені яйце птахи рухх, щоб я здійснив бажання моєї коханої дружини і повісив його у її покоях.

Почувши Аладдінове прохання, джин люто заревів: