Оповідання Ваше, як казав мені редактор, мало бути надруковане, але треба було підождати черги, бо багато було біжучого матеріалу про святкування 50-літнього юбілею Тараса Григоровича, а газетка наша маленька.
За видання Ваших творів не клопочіться. Ось Єфремов скінчить свою «Історію літератури», і я напосядусь, щоб він взявся коштом «Віку» видати Ваші писання.
З великим до Вас поважанням
За вислані Вам 50 руб. колись порахуємося, як одужаєте» (ІЛ, ф. 6, № 35).
1 Чикаленко Євген Харлампійович (1861 —1929) —український поміщик, меценат, давав кошти на видання журналу «Киевская старина», газет «Громадська думка» і «Рада».
2 Русинов Василь Федорович — поміщик, член Лохвицької земської управи, театрал; сам робив спроби писати п’єси.
3 А гроші, мабуть, вернуться в Киї в.— Йдеться про надіслані Є. Чикаленком 50 крб. В. І. Півторадні коментував цю згадку про гроші як про гонорар за окреме видання повісті «Страчене життя» (див.:
ж [анням].
За старі, що містилися в «Селі» 10, зробимо обрахунок, Вам ще там належить».
20. ДО М. М. ГРІНЧЕНКО
Вперше надруковано в журн. «Літературна критика», 1940, № 7, с. 105—106.
До зібрання творів уперше введено у вид.:
Недатований автограф зберігається в ЦНБ АН УРСР (ф. З, № 43 818).
Датується орієнтовно за часом написання листа до Є. Чикаленка — 20 квітня і часом відповіді М. Грінченко — 29 квітня 1911 р. (ІЛ, ф. 6, № 28).
Подається за автографом.
1 Гроші вернутьсяв Киї в.— Йдеться про 50 крб., надісланих Є. Чикаленком при листі від 4 квітня 1911 р. (див. коментар до листа № 19).
2 Написав я й доЧикаленка листа в «Рад у»...— Йдеться про лист Тесленка від 20 квітня 1911 р.
М. М. Грінченко відповіла на цей лист 29 квітня 1911 р.:
«Дорогий Архипе Юхимовичу!
І таки недобре Ви зробили, що не приручили комусь одержати для Вас ті гроші. Бо вони здалися б Вам на те, щоб краще їсти, а Вам це дуже потрібно. І наняти могли б Ви якусь жінку, щоб варила Вам, що схочете, та прала і взагалі щоб доглядала Вас. Мені здається, що Ви помиляєтеся, думаючи, що недовго проживете. Година тепер дуже гарна; якби Ви добре їли та в садочку лежали, не на землі тільки, а на якійсь примостці, то б і здоров’я вернулося. От зробіть так, як я Вас прошу, то й побачите, що здоров’я ще може вернутися. І не вертайте грошей, бо вони Вам потрібні. І я ж знаю, що немає в Вас грошей, бо не можуть же й досі ті бути, що за «Страчене життя» Ви одержали.
Оповідання Ваше «В пазурях у людини» в мене. Воно гарне. Але думаю, що не треба його зараз друкувати, бо воно ж не викінчене, а я сподіваюся, що Ви його викінчите, тоді й надрукуємо чи просто в збірникові, чи спершу в газеті. Збірник Ваших оповідань готують до друку (видаватиме «Вік»), але в друкарню ще не віддавали, бо зараз роботи в друкарні дуже багато. Як додрукує дещо, тоді зараз візьметься за збірник. Мені одну книжку повинні були к великодню надрукувати, а оце й досі тільки половину надруковано. І так по всіх друкарнях — сила роботи.
Кланяється Вам Сергій Олександрович і Шерстюки.
Не занепадайте ж духом, а дбайте про здоров’я. Міцно стискаю Вашу руку.
3 щирою повагою
21. до с. г пурика
Вперше надруковано в журн. «Літературна критика», 1940, № 7, с. 106.
До зібрання творів уперше введено у вид.:
Недатований автограф зберігається в ЦНБ АН УРСР (ф. З, № 45 339)
Датується орієнтовно за змістом попереднього листа до М. Грінченко.
[10] У газеті «Село» друкувалося два твори письменника: повість «Страчене життя» (квітень — червень) та оповідання «Тяжко» (вересень 1910 р.).