"Лахтак": читать книгу онлайн полностью и бесплатно

_{Повість ця насичена багатьма відомостями з історії, географії, економіки, етнографії, культурного життя Причорномор'я. Щоправда, факти в основному викладалися як відповіді на потік різноманітних запитань. Доктор Гансен, образ якого багато в чому автобіографічний, просто розповідає про все дітям, і часом справді надмір інформації «захаращує» сюжет, уповільнює, розвиток подій. Саме тут письменник залишився невдоволеним своєю роботою. Микола Трублаїні на цю пору був уже досвідченим дитячим письменником і розумів, що не можна читачеві «нав'язувати» нові знання, їх слід природно, невимушено вводити в сюжет. Написаний у 1935–1938 роках цикл оповідань «Пригоди в повітрі». засвідчив, що Микола Трублаїні опанував цей прийом ведення розповіді.}

_{У творах циклу письменник ще більше увиразнює тему високого патріотизму радянських людей, що була особливо актуальною в час, коли над світом нависла зловісна тінь фашизму.}

_{Тема готовності до захисту соціалістичної Вітчизни в другій половині 30-х років набула особливо великого виховного значення. У творах «Син Таращанського полку» П. Панча, «Начдив Щорс» С. Скляренка, «Школа над морем» О. Донченка та інших на різноманітному життєвому матеріалі показано джерела патріотизму радянської молоді, джерела її героїзму, який згодом у повну силу виявиться на фронтах Великої Вітчизняної.}

_{Саме в передвоєнні роки з'являються відомі твори А. Гайдара «Військова таємниця», «Доля барабанщика», «Тимур і його команда». М. Трублаїні відгукнувся на пекучі запити доби низкою оповідань на тему захисту соціалістичних завоювань («Сорочка капітана Хозе Індалего», «Лоцман», «Капітан Брон» та ін.), а також повістю «Шхуна «Колумб» і романом «Глибинний шлях».}

_{У 1938–1939 роках журнал «Піонерія» друкує нову повість Миколи Трублаїні «Лебединий острів». Одночасно в газеті «На зміну» з'являється пов'язаний з нею сюжетно твір «Юнга з «Колумба». Ці гостропригодницькі твори Микола Трублаїні об'єднує в повість і видає 1940 року під назвою «Шхуна «Колумб». Причому, не вдовольняючись тим, що публікації в «Піонері!» і в газеті «На зміну» викликали жваве зацікавлення і схвалення читачів та критики, письменник значно доопрацьовує твір, поглиблює його, надає йому хай і трагедійного, але, в суті своїй, сповненого оптимізму характеру.}

_{«Шхуна «Колумб» стала улюбленою книжкою радянської молоді. Своїм патріотичним пафосом новий твір Миколи Трублаїні близький повісті «Лахтак», хоч і місцем дії, і сюжетно вони помітно відрізняються.}

_{На Лебединому острові (за ним досить легко вгадується Джарилгач у Чорному морі) професор Ананьєв знайшов поклади мінералу торіаніту, з якого можна видобувати вкрай необхідний для радянської авіації газ гелій.}

_{Професор доповідає про своє відкриття уряду і починає розробляти технічну документацію для організації видобутку торіаніту. Але про це дізнаються за кордоном, і розвідка однієї з капіталістичних країн під виглядом журналіста засилає на Лебединий острів свого агента. «Фотокореспондент» Анч втирається в довіру до професора і намагається знищити його та викрасти важливі документи.}

_{Шістнадцятирічний юнга шхуни «Колумб» Марко Завірюха, донька професора Люда Ананьєва та Яся Знайда, вихованка, а по суті, наймичка зрадника Ковальчука, з допомогою дорослих знешкоджують ворожих агентів, виявляючи при цьому мужність, винахідливість і сміливість.}

_{Події розгортаються то на самому острові, то на шхуні, то на шпигунському підводному човні, то на літаку, то на палубі радянського есмінця…}

_{Слід відзначити, що автор не просто описує події, а в жвавій формі подає науково-популярні відомості — чи то про властивості торіанітового піску і газу гелію, чи то про будову та роботу підводного човна, чи про нелегку працю водолазів, чи про військову техніку радянських моряків. І все це не принагідне, а органічне в розвитку колізій твору.}

_{В повісті багато пригод, складних інтриг — саме гостросюжетна розповідь постійно тримає читача в напрузі, викликає захоплення позитивними героями і відразу, ненависть до представників ворожого табору.}

_{В образах Марка Завірюхи і Люди Ананьєвої письменникові вдалося втілити кращі риси радянської молоді. А втім, це не взірцеві герої, вони далекі від плакатної правильності. Це живі люди зі своїми сильними і слабкими рисами характеру. Єднає їх наймогутніше громадянське почуття — любов до Батьківщини, любов, сильніша від страху смерті.}

_{До речі, у «Лебединому острові» та в «Юнзі з «Колумба» Люда Ананьєва залишається живою — її встигли визволити з полону радянські водолази. Проте автор книжкове видання повісті закінчує тим, що дівчина гине.}

_{Довоєнна літературна критика часом закидала письменникові, ніби він згустив чорні фарби: мовляв, Люду полюбили читачі, і чи не ліпше було б, якби вона лишилася жити, а юний читач після всіх тривог тішився щасливим порятунком своїх улюблених героїв. Проте письменник ясно усвідомлював жорстокість боротьби з ворогом, і тут було, справді, не до щасливих розв'язок.}

_{Люда загинула не скорившись, але її справу підхопили тисячі юнаків і дівчат, які через кілька років поруч із дорослими виступили проти німецько-фашистських загарбників.}

_{Як письменник-реаліст, Микола Трублаїні передчував невмолиму грізність подій, що насувалися на нашу країну. В творі «Рибалка з «Альбатроса», написаному в 1938 році, він показує боротьбу за Вітчизну не на життя, а на смерть. Нерівний бій радянських рибалок із ворожими військовими кораблями закінчується трагічно, але в ньому виявляється стійкість, мужність і самовідданість радянських патріотів. Письменник настільки прозірливо передбачив події, що коли під час справжньої війни він трохи скоротив оповідання і дав йому назву «Життя за Батьківщину», то всіма воно було сприйняте як написане по свіжих слідах червневих подій 1941 року.}

_{Та навіть печальний прикінцевий наголос, який поставив Микола Трублаїні й у «Рибалці з «Альбатроса» й у «Шхуні «Колумб», не розвіяв романтичного ореола, яким оповито ці твори. Тут і світлі мрії юних героїв, і перші юнацькі почуття, і велична, бурхлива морська стихія. Немов ясним світлом опромінено розповідь про радянську молодь передвоєнних років.}

_{Поет Ігор Муратов писав у вірші, присвяченому Миколі Трублаїні:}

_{І нехай герої Миколи Трублаїні не так часто ставали під справжні вітрила (живуть-бо вони в час іншої, потужнішої техніки), але цей романтичний образ незримо присутній у «Шхуні «Колумб» та й у всіх творах про Далеку Північ. Цей поетичний символ гордих вітрил будив світлі поривання до чистих людських стосунків, підтримував незламність у борні з явним і прихованим ворогом.}

_{Справді, тисячі юних громадян виховувалися на творах відомого українського письменника. Недаремно його ім'я стоїть поряд з іменем російського побратима — Аркадія Гайдара.}

_{Востаннє вони побачилися, коли вже почалася війна. На прощання А. Гайдар мовив: «Ну, що ж! Ви виховали «арктиків», а я тимурівців, але тепер вони злилися в єдиний фронт».}

_{Передчуттям грізної воєнної днини пройнятий і роман «Глибинний шлях», перша частина якого друкувалася на початку 1941 року в «Літературному журналі». Повністю твір було видано лише по війні. Ще 1939 року в журналі «Знання та праця» публікувалася науково-фантастична повість Миколи Трублаїні «56-та паралель». Повість ця не задовольнила автора, і він докорінно переробив її, створивши роман «Глибинний шлях».}

_{В основі сюжетних перипетій — події довкола висунутої учнем 8-го класу Стародніпровської школи Тарасом Чутем ідеї про побудову прямого тунелю у вигляді хорди між Москвою і Владивостоком. Цим Глибинним шляхом із величезною швидкістю могли б рухатися поїзди. Ідея, звісно, фантастична, але письменник доводить, що фантазія — джерело найбільших і найнесподіваніших відкриттів. Ідеєю підлітка зацікавлюються вчені, знаходять її конструктивне втілення. І такий тунель побудовано.}

_{Як завжди, Микола Трублаїні, ведучи чітку сюжетну лінію, вплітає в неї масу різноманітної і, що головне, достовірної науково-технічної інформації. Змальовуючи боротьбу між інженерами Самборським і Макаренком (вона має в собі навіть детективний момент), письменник ставить деякі складні наукові проблеми, хоча в центрі уваги — насамперед розкриття людських характерів.}

_{Порівняно з попередніми творами Миколи Трублаїні, у «Глибинному шляху» складнішими, неодновимірними постають і образи ворогів, шпигунів, котрі намагаються перешкодити здійсненню сміливого проекту радянських вчених й інженерів. Роман завершується нападом на Радянський Союз імперіалістичних держав і Заходу, і Сходу. Та саме підземний тунель, Глибинний шлях (а за ним — згусток волі й зусиль всього радянського народу) допоміг у швидкому розгромі загарбників.}

_{Крім того, в романі напрочуд сильно звучить ідея соціалістичного будівництва, адже не просто Глибинний шлях сам по собі приваблює героїв твору, а можливість за його допомогою «перетворити Арктику і приарктичні простори на вулики, де ячейками будуть підземні тропічні сади, прокопатися до центру землі, розшукати всі геологічні багатства нашої планети, зібрати заховані у глибинах всі пам'ятники старовини».}

_{… Почалася Велика Вітчизняна війна. Вона застала Миколу Трублаїні на посаді директора видавництва. Але він одразу почав писати рапорти з проханням направити його на фронт. 22 вересня клопотання Миколи Петровича було задоволене і через два дні він уже прибув у діючу армію — працював у редакції фронтової червоноармійської газети «Знамя Родины».}

_{3-го жовтня за завданням редакції Микола Трублаїні виїхав на передову. Зненацька розгорівся жорстокий бій. Микола Трублаїні замінив пораненого кулеметника і до кінця бою вів вогонь по ворогу. Було про що писати до газети, адже все бачене на власні очі. Та вже наступного дня машина, в якій їхали журналісти, потрапила під сильне бомбардування німецьких літаків. Миколу Трублаїні смертельно поранило. Він мужньо переносив біль, підбадьорював товаришів.}

_{Помер письменник 5 жовтня у санітарному поїзді і був похований поблизу залізничного насипу недалеко від містечка Ровеньки на Донбасі.}