Габард (вдаючи нехіть). Вчора ввечері… я бачив… я був у Ноксовому номері…
Маргеріт (перебиваючи). Одну хвилинку, — будь ласка! Хай говорить, але спершу вишліть звідси Конні!
Старкветер. Ніхто не вийде з цієї кімнати, поки документів не буде знайдено. Маргеріт, віддай мені папери, і тоді Конні спокійно собі піде; і навіть Габард мовчатиме. Він і пари з уст не пустить, що б не довелося йому там бачити. Я обіцяю тобі. (Пауза, протягом якої він даремно чекає від Маргеріт вирішального слова). Кажіть далі, Габарде.
Маргеріт (оповита перестрахом). Ні! Не треба! Я скажу. Я віддам вам документи. (Всі чекають. Вона знову вагається; нарешті запанувавши над собою, каже рішуче). Ні; в мене їх нема. Кажіть усе, що вам заманеться.
Старкветер. Бачите, вони в неї. Вона сама сказала, що ладна їх віддати. (Габардові). Кажіть далі.
Габард. Вчора ввечері…
Конні (схоплюючись). Я не хочу лишатися тут! (Вона кидається в глиб кону ліворуч, але ті двері замкнено). Випустіть мене! Випустіть!
Місіс Старкветер (стогне й сіпається у кріслі — в неї знову починається істерика). Я зараз помру! Я зараз помру! Я знаю, що зараз помру!
Старкветер (суворо, до Конні). Повернись негайно до матері!
Конні (неохоче повертається до місіс Старкветер, сідає поруч і затуляє пальцями вуха). Я не хочу нічого чути! Я не хочу нічого чути!
Старкветер (гостро). Спусти руки!
Габард. Хай йому всячина, Чалмерсе, але я волів би не встрявати в це діло. Не маю ніякого бажання свідкувати…
Старкветер. Спусти руки, чуєш! (Конні неохоче спускає руки). Отже, Габарде?
Габард. Даруйте… Але мене приневолюють…
Чалмерс. Раз почали, то вже кажіть. Ви кинули брудну тінь на мою дружину…
Габард. Гаразд. Вона… Місіс Чалмерс була вчора ввечері в Нокса, у його номері в готелі.
Місіс Старкветер (аж заходиться). Ох! Ох! Моя Медж! Це брехня! Брехня! (Несамовито колотить ногами по підлозі. Конні заспокоює її).
Чалмерс. Вам доведеться довести свої слова, Габарде. Якщо ви звели наклеп, це вам дешево не минеться.
Габард (киваючи на Маргеріт). Гляньте на неї. Запитайте її.
Чалмерс дивиться на Маргеріт, і підозра його поволі певнішає.
Маргеріт. Зі мною була Лінда. І Томмі. Мені конче треба було побачити містера Нокса. Я приїхала туди машиною. Я взяла з собою Лінду й Томмі до кімнати містера Нокса.
Чалмерс (полегшено). А, ну то зовсім інша річ.
Габард. Але це не все. Місіс Чалмерс відпровадила покоївку й сина назад до машини, а сама залишилася в Нокса.
Маргеріт (хутко). Тільки на одну хвилину!
Габард. На багато довше… багато, багато довше. Мені добре далося взнаки те чекання, — всі жданики поїв.
Маргеріт (розпачливо). Кажу ж вам, те тривало тільки хвилину… одну коротку хвилину.
Старкветер (гостро до Габарда). А де ж були ви?
Габард. Поруч, у Ноксовій спальні. Той йолоп зовсім забув про мене. Він занадто був у захопленні від своєї… е… нової гості.
Старкветер. Кажете, ви бачили…
Габард. Двері скальпі були незамкнені. Я прочинив їх…