Старкветер. Хай він чекає в машині. Маргеріт прийде, коли ми порозуміємося з нею.
Хтось стукає в двері з правого боку на другому плані. Старкветер подає Доблменові знак, щоб той відімкнув двері.
Доблмен відмикає їх, заходять Габард та Чалмерс. Кинувши погляд на присутніх і завваживши напружений стан у кімнаті, вони вітаються, тільки мовчки кивнувши головами. Доблмен замикає двері.
Старкветер (рішуче). Слухай-но, Томе. Ти знаєш, які документи викрав у мене Герст. Містер Габард забрав їх у Нокса і повернув мені сьогодні вранці. П’ять хвилин тому Маргеріт украла їх у мене — отут, саме в цій кімнаті. Вона не виходила звідси. Воші в неї. Я мушу їх добути.
Чалмерс (не зважується звернутися до своєї жінки і, тяжко дихаючи, притискає руку до серця). Медж, це правда?
Маргеріт. В мене їх нема. Кажу тобі — в мене їх нема.
Старкветер. Де ж вони тоді? (Вона не відповідає). Якщо вони в цій кімнаті, ми можемо їх знайти. Обшукайте кімнату, Томе, містере Габарде, Доблмене. їх треба знайти за всяку ціну.
Під час обшуку місіс Старкветер починає почуватися кепсько. Конні садовить її в крісло з лівого боку. Маргеріт також сідає в крісло, коло бюрка, де й перше сиділа.
Чалмерс (він один припиняє шукати). Більше ніде їх шукати. Документів у кімнаті нема. Ви певні, що не сховали їх десь самі, а тепер не можете пригадати?
Старкветер. Казна-що. Маргеріт узяла їх. Це досить груба пака паперів, і її не так легко сховати. Якщо їх немає в кімнаті, тоді вони при ній.
Чалмерс. Медж, віддай їх.
Маргеріт. Їх у мене нема. (Чалмерс раптом підходить до неї і, шукаючи за паперами, обмацує її одяг).
Маргеріт (схопившись на рівні ноги, дає йому ляпаса в обличчя). Як ви смієте!
Чалмерс відступає; місіс Старкветер б’ється в істериці, налякана. Конні її заспокоює, а Старкветер стежить за цим усім похмуро.
Габард (припиняючи шукати). Може, мені краще піти звідси, містере Старкветере?
Старкветер. Ні; ці папери тут, у кімнаті. Якщо ніхто не вийде з неї, то й папери звідси не зникнуть. Що ви порадили б мені зробити, Габарде?
Габард (вагаючись). Беручи до уваги певні обставини, мені важко щось радити вам…
Старкветер. Кажіть вільно…
Габард. Ну, то перш за все, я пересвідчився б, чи вона… е-е… місіс Чалмерс узяла ті папери.
Старкветер. Що взяла — це безперечно.
Чалмерс. Але які ж саме мотиви має вона для такого вчинку?
Габард волезначно посміхається.
Старкветер (до Габарда). Ви, здається, знаєте в цій справі дещо більше… Що саме?
Габард. Я волів би промовчати. Це річ надто… (Дивиться значливо на місіс Старкветер та Конні) е… е… делікатна.
Старкветер. Та яка вже тут делікатність! Що саме? Кажіть!
Маргеріт. Ні! Ні!
Чалмерс та Старкветер дивляться на неї з раптовою підозрою.
Старкветер. Кажіть, містере Габарде.
Габард. Я волів би… я волів би промовчати.
Старкветер (люто). Я вам наказую!