Маєток Брінклі: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

— Ну, він сказав, що річ у психології.

Були часи, коли такого роду зауваження могли мене спантеличити. Але довге спілкування з Дживсом значно розширило словниковий запас Вустера. Дживс завжди був фанатом психології особистості, то ж тепер йому не захопити мене зненацька, раптово вийнявши з капелюха цього кролика.

— О, в психології?

— Так. Дживс сильно переконаний у тому, що одяг має моральний вплив. Він вважає, що в такому разючому костюмі я можу стати сміливішим. Він сказав, що ватажок піратів теж був би хорошим вибором. Взагалі-то, він спочатку запропонував саме ватажка піратів, але я заперечив проти чобіт.

Його можна зрозуміти. У цьому світі багато смутку навіть без того, щоб такі, як Ґассі Фінк-Нотлл з'являлися в суспільстві в морських чоботах.

— То ти став сміливішим?

— Ну, якщо бути відвертим, Берті, то ні.

Мене охопило співчуття. Адже, врешті-решт, хоча ми й утратили зв'язок упродовж останніх років, колись ми з цим чоловіком кидалися один в одного вмоченими в чорнила паперовими літачками.

— Ґассі, — сказав я, — послухай старого друга, не підходь до цього карнавалу навіть на милю.

— Але ж це мій останній шанс побачити її! Завтра вона їде гостювати кудись за місто. До того ж, ти не можеш знати напевно.

— Що я не можу знати?

— Що ця Дживсова ідея не спрацює. Так, наразі я почуваюся найпереляканішим хлопцем у світі, але хіба можна знати напевно, що це не мине, коли я буду серед натовпу інших людей у маскарадних костюмах? Зі мною таке саме трапилося в дитинстві, під час різдвяних свят. Мене вдягли зайчиком, і неможливо описати той сором, що я тоді відчував. Але коли я прибув на свято та побачив навколо багато інших дітей, а в багатьох із них костюми були ще яскравішими, ніж мій, я неймовірно піднісся духом, брав участь у всіх святкуваннях, а потім так об'ївся під час вечері, що дорогою додому мене в таксі двічі вирвало. Я хочу сказати, що зараз важко все передбачити.

Я зважив це. Це, звісно, було правдоподібно.

— І ти не можеш заперечувати, що по своїй суті Дживсова ідея слушна. У такому яскравому костюмі як Мефистофель є ймовірність, що я зможу зробити щось незвичайне. Колір має значення. Подивись на тритонів. Під час шлюбного періоду самець-тритон має яскраве забарвлення. Йому це дуже допомагає.

— Але ж ти не самець-тритон.

— На жаль, ні. Ти знаєш, як самець-тритон робить пропозицію, Берті? Він просто зупиняється навпроти самиці, вібрує своїм хвостом і вигинає тіло півколом. З цим би я впорався. Був би я самцем-тритоном, я б не скаржився.

— Але ж якби ти був самцем-тритоном, то Меделін Бассет навіть не подивилася б на тебе. Принаймні, в її погляді не було б любові.

— Подивилась б, якби вона була самицею-тритоном.

— Але вона не тритон.

— Ні, але якби була б.

— А якби була, ти б у неї не закохався.

— Закохався б, якби теж був тритоном.

Легка пульсація на моїх скронях казала мені, що ця суперечка зайшла в глухий кут.

— Що ж, як би там не було, — сказав я, — повертаючись до реальних фактів і відкидаючи всі ці уявні хвости, що вібрують, перш за все тебе змусили з'явитися на маскараді. А маючи великий маскарадний досвід я можу тебе запевнити, Ґассі, що тобі там не сподобається.

— Річ зовсім не в тому, щоб отримати задоволення.

— Я б не пішов.

— Я мушу піти. Я ж тобі вже казав, завтра вона їде звідси!

Я здався.

— Що ж, — сказав я. — Нехай буде по-твоєму. Так, Дживсе?

— Таксі містера Фінк-Ноттла, сер.