Сміливий не боїться.
Цзигун зауважив:
— Учитель це про себе сказав.
Цзигун любив давати оцінку людям. Учитель сказав:
— Який ти, мабуть, довершений, Ци!
А в мене для цього нема часу.
Учитель сказав:
— Не журися, що тебе ніхто не знає,
А журися через свою недовершеність.
Учитель сказав:
— Чи не буде гідною людиною той, хто зможе без упередження й підозріливості заздалегідь прозріти брехню й недовіру?
Вейшен Му сказав Конфуцієві:
— Заради чого ти так клопочешся, Цю?
Не інакше як хочеш показати свою красномовність?
— Я не смію бути красномовним, але мені не до вподоби упертюхи, — відповів Кон-фуцій.
Учитель казав:
— Коня звуть тисячоверстовим, славлячи його вдачу, а не фізичну силу.
Хтось запитав:
— Що, коли за зло платити добром?
Учитель відповів:
— А чим же за добро платити?
Плати за зло по справедливості,
А за добро плати добром.
Учитель сказав:
— Який жаль! Ніхто мене не знає.
— Але чому ж Вас ніхто не знає? — спитав Цзигун.
Учитель відповів:
— Не нарікаю на Небо, але не виную людей, працюючи коло нижчого, найвище осягнув. Чи не Небесам і відомий я?
Гунбо ляо оббрехав Цзилу перед Молодшим Сунем. Цзифу великий повідомив про це вчителю і додав:
— Гунбо ляо вдалося насправді посіяти сумнів у серці господаря. Але в мене ще стане сил, щоб піддати його публічній страті.