— Вона не йде по слідах поганих людей, але й не доходить до внутрішніх покоїв.
Учитель спитав:
— Чи вважати чеснотливим мужем
Того, хто схвалює правильні судження?
Чи він тільки зовні здається достойним?
Цзилу спитав:
— Що чую, негайно виконувати?
Учитель відповів:
— У тебе живі батько і старший брат, як же тобі можна негайно виконувати те, що чуєш?
Жань Ю спитав:
— А мені, що чую, негайно виконувати?
Учитель відповів:
— Що чуєш, негайно виконуй.
Гунсі Хуа спитав:
— Коли Ю поставив питання, чи виконувати йому негайно те, що чує, ви сказали, що в нього живі батько й старший брат. а коли Цю поставив питання, ви йому сказали, щоб він негайно виконував, що чує. Я не розумію, чому ви їм відповіли по-різному, і прошу мені пояснити.
Учитель відповів:
— Цю зволікає, тому я його підштовхую; Ю поривається обігнати, тому я його стримую.
Коли куанці, що погрожували вчителю, його відпустили, Янь Юань прийшов пізніше. Учитель сказав:
— Я думав, ти вже мертвий.
— Як я насмілюсь померти, коли Учитель живий?
Цзижань із Молодших спитав, чи можна назвати Чжун Ю і Жань Цю великими підданцями. Учитель відповів:
— Я думав, Ви спитаєте про щось особливе, а Вас цікавлять Ю і Цю! Кого звуть великим підданцем, той чесно служить володарю й віддаляється, коли не може більше так діяти. А Ю і Цю можна назвати корисними підданцями.
— Значить, вони будуть слухняні?
— Убити правителя чи батька не погодяться і вони, — сказав Учитель.
Коли Цзилу призначив Цзигао управителем селища Бі, Учитель зауважив:
— Губиш в іншої людини сина.
Цзилу заперечив:
— Там є народ, є вівтарі землі та злаків. Щоб тебе вважали тямущим, зовсім не обов’язково навчатись.
Учитель відповів:
— От чому мені неприємні ці мастаки красиво говорити.