Ти тормознута.
Відстань, забудь мене!
Насиплю яду тобі в чай.
Ти так прикольно засинаєш,
Ніби когось обіймаєш,
А зранку тапочком кидаєш
І знов починаєш,
Руляєш по своїх подружках
Мені зняти стружку, їм плачеш на вушко…
В ліжку спав
Я опинився в морі з дикою землею разом.
На круглім клаптику пливу.
Пливу в далекі сни, над мною птахи шум дають,
Так схожий з писками людьми.
Нема нас, а всюди є безмежне море,
Всюди море і вода…
Нема нас, а всюди є безмежне море,
Всюди море і вода…
Нема нас…
Я ноги мочу у воді, шоб змити бруд великої землі.
Вже зірки видно у воді,
А я пливу в далеку далечінь, не хочу бачити притулку,
Бо вже гортала всі мене.
Я загрібав руками рідину, так схожу на прісну воду,
Відчув так дивно — мало місця.
Я в теплій ванні з шумом був, я в ліжку спав,
Я спав…
Нема нас, а всюди є безмежне море,
Всюди море і вода…
Нема нас, а всюди є безмежне море,