Д: Ну ти й…
Ф: Журналіст не має права так говорити! Це непрофесійно!
Д: Це я тобі як колега колезі.
Ф: Мені подобається твоя відвертість, Джорджіо!
Д: Краще змінимо тему. Ти сицилійка чи американка?
Ф: Я американка. Моя Батьківщина тут. Але в мені на 100 % сицилійська кров!
Д: Це тому ти спілкуєшся вдома тільки італійською?
Ф: Сицилійською, так! І з батьками, і, що важливіше, зі своїми племінниками й племінницями!
Д: Через те, що Сицилія — батьківщина твоїх батьків?
Ф: Ні, через те, що мої батьки — сицилійці.
Д: Тобі важлива мова батьків чи мова країни, де жили батьки?
Ф: Звісно, мова батьків. Якби мої батьки були греками, жили на Сицилії і розмовляли б грецькою, то я би теж розмовляла грецькою. Але я би не перестала від того бути сицилійкою чи американкою!
Д: Американці й сицилійці різні?
Ф: О, авжеж! При тому, що американці й сицилійці однаково відкриті й життєрадісні, американці зазвичай не лізуть у твоє особисте життя!
Д: А сицилійці лізуть?
Ф: Ще й як! Не тільки розпитують про все-все, а ще й намагаються активно втручатись! А скільки порад дають, Джорджіо! Збожеволіти можна! У мами є сестра: якщо її послухати, то вона все знає про бізнес, геть чисто Ілон Маск! Хоч сама все життя просиділа на рецепції у салоні краси. Зате повчає мого батька, як вести бізнес, так, ніби вона не менше ніж директор корпорації.
Д: Франческо, ти оце щойно точно про сицилійців розповідала?
Ф: А на кого це ще схоже?
Д: Легше сказати, на кого це не схоже! А як ти реагуєш, коли хтось втручається у твій особистий простір або вчить тебе жити?
Ф: (Показує середнього пальця).
Д: Вичерпно. Тобі подобається, що я пишу про тебе оповідання?
Ф: Аякже! Але якби ж ти, Джорджіо, не писав про мене як про якусь дурнувату…
Д: Я не пишу про тебе як про дурнувату!
Ф: Не бреши! Нормальні люди не можуть збирати такої кількості лайків! Ти зробив із мене Уґо Фантоцці! (У голову мені полетіла гумка).
Д: Я бачу заголовок: «Знаменитість побила журналіста під час інтерв’ю!»
Ф: Після цього симпатії читачів будуть цілком на моєму боці!
Д: І останнє запитання — твої плани на майбутнє?
Ф: Джорджіо, іди в дупу!
* * *
— Боже, за що мені це все?! — полковник Вескотт був близький до того, щоб дістати з сейфа пляшку улюбленого віскі Cutty Sark, хоч робочий день щойно почався.