Мектеб
Пісня: «U Mostaru šikli mekteb kažu» / «У Мостарі дивний мектеб, кажуть»
Жарти й іронія знані мені тільки в мостарських севдалінках. Вони своєрідні, й мені часом здавалося, що боснійці проти мостарців — трохи наївні люди. Мені подобається це враження, тому і згадую про нього.
Мектеб, узагалі-то, — початкова релігійна школа. Взагалі так, але в Омера ні.
Ятриб
Пісня: «U Trebinju gradu vel'ka žalost kažu» / «У Требинє-граді велика жалоба, кажуть»
Це одна з великих севдалійських мелодрам. Якби двісті років тому боснійці й герцеґовинці знімали кіно, цілий світ у сльозах зустрів би XX століття.
Ятриб, на честь якого названа перекусна в оповіданні, — це оаза в Саудівській Аравії та важливий топонім у життєписі пророка Мухаммада й у ранній історії ісламу.
Ґасул
Пісня: «Djevojka se Suncu zamjerila» / «Дівчина із Сонця глузувала»
Люблю, як співає цю пісню Еміна Зечай. Її голос наче родом із тих часів, коли Земля була жива, а дівчата сварилися з Сонцем.
Ґасул — це омовіння мерця перед похороном.
Мейташ
Пісня: «Put putuje Latif aga» / «Шлях верстає Латіф-аґа»
Це одна з пісень, що їх співали понад міру. Співали ті, кому треба було і кому не треба, але й ті, кому нікому було заборонити.
В оповідці стається рівно стільки ж усього, як і в пісні. Тобто майже нічого. Нелегко тим, хто проти своєї волі від’їздить. Від’їздить, бо мусить.
Мейташ — це камінь, на який небіжчика кладуть перед похованням. Мейташ — це ще й квартал у Сараєві.
Лепант
Пісня: «Kod Lepanta, sunce moje» / «Під Лепанто, сонце моє»
Цю пісню написав і з багатьма клапами заспівав Любо Стіпишич Делмата. Її ремікс міг би впадати в більшу історію, з багатьох позицій розказану, безкраю в часі, в якому відбулася битва при Лепанто, і в часах, які на нього нашарувалися. Але кінець завжди був би той самий: мить перед смертю галерника.
Тим, із ким я слухав пісні, тим, що мовчали й розуміли, тим, які грали й співали, покійним Заїму Імамовичу, Беньямину й Сафету Ісовичу та Йозо Пенаві, Еміні Зечай, Іліязу Делічу й «Mostar Sevdah Reunion», покійним Гімзо Половині, Наді Мамулі, Зорі Дублєвич, Зехрі Деович, покійним Мухаммаду Хамичу Мешановичу, Меші Грибайчевичу, відомим та невідомим акордеоністам і сазліям, Любі Стіпишичу Делматі й співакам у його клапах, тенору Спірі, Івану Ловреновичу і всім друзям, які для мене співали, Семездіну і Ахмеду, Ані — теман вчиняю і присвячую.
Інформація видавця
УДК 821.163.42(497.6)-36
Є 69
© Miljenko Jergović
Міленко Єрґович
Є 69 Іншалла, Мадонно, іншалла [Текст] : роман / Міленко Єрґович ; переклад з босн. Катерини Калитко. — Львів : Видавництво Старого Лева, 2018. — 528 с.
ISBN 978-617-679-430-1
УДК 821.111(73) 3
© Міленко Єрґович, текст, 2004