— Але ж вони фіолетові! Мені пощастило виростити й чорні. Глянь, як пожадливо розтуляють вони чашечки, як тичинки горять і переливаються на сонці крапельками роси. А ось несподіваний сріблястий перехід, поряд жилка теж срібляста, але не блищить. Глянь-бо, глянь — кінчики пелюсток загорілися, наче рубін, поступово втрачаючи густоту барв, як розбавлене вино…
— Можу запропонувати тобі дещо краще, — сказав сигом.
— Новий сорт тюльпанів?
— О, даруй! Я взагалі не розумію, чому така людина, як ти, цілісінькі дні нидіє над квітами, — з досадою мовив сигом.
— Це моя робота. Вона не гірша за будь-яку іншу.
— У мене є діло, достойне тебе. Я збираю армію для завоювання світу.
— Он воно що!.. — аж свиснув садівник од здивування. — Спасибі за турботи, але мені треба працювати.
— Оце ти називаєш “працювати”? Може, хтось їстиме твої квіти?
— Ні, — осміхнувся садівник.
— З них пошиють одяг? Збудують житло?
— Теж ні.
— Яка ж од них користь?
— Вони дають людям радість.
— Невагомі слова. В них порожнеча.
Садівник замислився: як пояснити? Потім сказав:
— Ти все міряєш на “розумно” і “нерозумно”. Отже, квіти дають людям радість, а вона допомагає жити й працювати! Хіба це нерозумно? Навіщо ж мені йти з тобою на завоювання світу, коли мій світ тут? Поглянь, як він міниться всіма барвами, розмовляє зі мною своєю мовою. Якщо хочеш завоювати хоча б його, для початку допоможи мені полити грядки…
Біля виходу з саду просто на густій траві сидів студент і уважно читав, морщачись, як від зубного болю:
“Є багато способів повернення молекули в її нормальний стан. Спосіб перший…”
— Що з тобою? — запитав сигом. — У тебе поганий вигляд.
— Екзамени на носі, тут не до вигляду.
— Може, тобі варто змінити заняття?
— Ви маєте рацію. Тільки спочатку треба скласти сесію. Потім поїду в гори, — відповів студент і знову схилився над книжкою.
— Даруй, що відриваю тебе, але мені конче треба знати що ти збираєшся робити потім?
— Коли?
— Після навчання.
— Подамся завойовувати світ: піду з геологами в далекі краї шукати руду.
— А хочеш завойовувати його вже тепер? Хочеш мати все, про що мрієш?
— Яким чином? Чи ви навчите мене у сні і негайно призначите начальником партії? — засміявся студент.
— Запишися в армію, яку я поведу на завоювання і перебудову світу.
— Ого! А зможете?