Ця статистика охоплює всі політичні процеси проти українців, отже, не тільки у зв'язку з діяльністю ОУН, а й теж усі інші справи, як: приналежність до „Пласту”, засуди українських священиків за писання метрик українською мовою, за протидержавні промови тощо. Всі ці „інші” процеси займають помітне місце в статистиці кількости процесів і кількости суджених, – приблизно половину, але цілком маленький відсоток в рубриці засудів, бо в їхніх випадках ті засуди, звичайно, мірялися місяцями ув'язнення. В основному – загальну кару на поверх 2 тисячі років тюремного ув'язнення польські суди пристосували в 1929-1934 роках до круглo пів тисячі засуджених членів ОУН, не враховуючи туди слідчих арештів багатьох тисяч в'язнів, які були звільнені через відсутність доказів їхньої вини.
КОНЦЕНТРАЦІЙНИЙ ТАБІР БЕРЕЗА КАРТУЗЬКА
[Два дні після атентату на міністра Пєрацького президент Польської Річпосполитої Іґнаци Мосціцький видав дня 17 червня 1934 року розпорядження[261] про заснування в Польщі концентраційного табору в Березі Картузькій для осіб, щодо яких існує припущення, що вони є загрозливі для держави з політичних мотивів. Засуджені в'язні, або люди арештовані під замітом підозріння конкретного протидержавного проступку не мали бути висилані до Берези, але як і передше, до слідчої карної в'язниці. Про висилку людей до Берези вирішують „чинники загальної адміністрації”. Час побуту в концентраційному таборі був визначений до трьох місяців, але в цьому ж розпорядженні надавалося право адміністраційним чинникам продовжувати затримання „в місці відокремлення” – така була офіційна назва концентраційного табору – на дальших три місяці, а потім ще по три місяці, в безконечність. Це розпорядження уможливлювало повну сваволю поліції, старостів і воєводів засилати до концентраційного табору людей, проти яких не було доказів вини, тільки припущення в політичній непевності і вирішати, як довго вони мають там сидіти.]
Дня 5 липня 1934 року такий табір відкрито в порожніх будинках колишнього російського манастиря, а потім російських касарень у малій місцевості Береза Картузька[262] на Поліссі, 92 км. на північний схід від Берестя, при залізничному шляху Берестя-Барановичі. У перші дні існування табору туди відставлено з тюрем понад 200 в'язнів, у тому приблизно 120 українських націоналістів, якихось 40 членів польської партії „Обуз Народово-Радикальни” і приблизно 40 комуністів.
Факт, що інформація про створення польського концентраційного табору появилася зразу після вбивства Пєрацького та що перші континґенти засланців до табору в Березі рекрутувалися саме з в'язнів, арештованих при нагоді масових ув'язнювань у зв'язку з убивством Пєрацького, – цей факт міг би викликати враження, що якраз атентат на міністра був причиною зорганізування того концтабору. Але воно не цілком так. Концтабір у Березі Картузькій для ув'язнення у ньому політично небажаних елементів, насамперед українських націоналістів, для засудження яких не було достатніх причин, заплянував якраз Пєрацький, як міністер внутрішніх справ Польщі. Це був час, коли Польща нав'язувала з гітлерівською Німеччиною щиросердечну дружбу і хотіла наслідувати большевиків і Гітлера в методах знешкідливлювання політичних противників режиму. Підготова до спорудження концтабору в Польщі почалася ще з доручення Пєрацького, а систематичність, послідовність та безоглядність у продовжуванні плянів, що їх виявляв Пєрацький, дають підстави припускати, що коли б його не вбито, то під його керівництвом такі концтабори було б зорганізовано в багатьох місцевостях і в ширшому засязі.
Всі, котрих відставлювано до табору в Березі Картузькій, одержували такий документ:
„На підставі постанови 2-ї статті 1-го розділу розпорядження Президента Польської Річипосполитої з 17.6.1934 щодо осіб, які загрожують загальній безпеці, спокоєві і порядкові, заряджую притримати вас і відставити до місця відокремлення в Березі Картузькій”.
Такий документ був підписаний від імени воєводи того воєвідства, де мешкав ув'язнений.
У таборі було впроваджено риґор жорстокого поліційного терору. Всі в'язні мусіли працювати десять, згодом вісім годин денно під наглядом поліції, яка навмисно знущалася над ними, при чому офіційно було дозволено бити в'язнів „за найменший вияв непослуху”. Комендантом табору іменовано підінспектора поліції Ґрефнера, а комендантом поліційної сторожі підкомісара Ґрабовського. Від половини грудня 1934 року до кінця існування табору комендантом у Березі Картузькій був інспектор Юзеф Кемаля. До табору засилано на безтермінове ув'язнення: там в'язень міг перебувати кілька тижнів або кілька років, залежно від забаганки польської поліції та польської адміністраційної влади.
Створення в Польщі концентраційного табору для політичних противників, а зокрема для поліційного тероризування української молоді, принесло для Польщі погану славу в опінії культурного світу, бо поставило її поруч із терористично-поліційною большевицькою Москвою та гітлерівською Німеччиною.
Тому після першої хвилини захоплення польської влади „місцем відокремлення” в Березі Картузькій, як прекрасним засобом тероризування українського населення та власної польської опозиції до існуючого режиму, швидко прийшло деяке опам'ятання і тому вже у вересні 1934 року прийшли перші звільнення.
У 1935-36 роках кількість українців ув'язнених у Березі Картузькій меншала, а в 1937 році концтабір у ній став майже виключно місцем для ув'язнення самих лише комуністів. Щойно напередодні другої світової війни до Берези Картузької заслано понад 2 тисячі українців.
У роках 1934-1936 в Березі Картузькій були ув'язнені українці (по-азбучно):
Атаманюк Микола, Коломия (вересень 35 – січень 36);
інж. Базилевич Роман, привезений з Данціґу (лип. 34 – дата невідома), Балій Петро, абсольвент ґімн., Ощів, Холмщина (лип. 34 – груд. 34), Барабаш Гриць (старший), адв. конціпієнт, Конюхів, пов. Стрий (лип. 34 – жовт. 35), Баран Теодор, геолог, Перемишляни (лип. 34 – дата нев.), Баран Василь, рільник, Поздимир, пов. Сокаль (лип. 34 – груд. 34), Бас Гордій, пасічник, Дермань, Волинь (серп. 34 – дата нев.), Башук Петро, абс. ґімн. Себечів, пов. Сокаль (лип. 34 – бер. 35), Бень Іван, Остоюуж, пов. Рава Руська (черв. 35 – груд.), проф. Бжеський Роман, Крем'янець, Волинь (лип. 34 – бер. 35), Бігун Микола, урядовець „Просвіти”, Стрий (лип. 34 — жовт. 35), Білосюк Павло, Волинь, студент, привезений з Данціґу (дата нев. – квіт. 36), інж. Богачевський Омелян, Рава Руська (лип. 34 – листоп. 34), Боднарук Юліян, студент, Братківці (листоп. 35 – січ. 36), Бойко Іван, студент, Тартаків, пов. Сокаль (лип. 34 – бер. 35), Боринець Андрій, студ., Станиславів (лип. 34 – груд. 34), Боровець Тарас, Рівне, Волинь (серп. 34 — бер. 35), мґр. Борис Володимир, Яворів (лип. 34 – листоп. 34), Брик Іван, рільник, Жовківщина (дати нев.), Борачок Северин, маляр, Збаражчина (дата невідома), Бусел Олександер, студ., Волинь (лип. 34 – січ. 36), Бутрин Н., Яворівщина (дати нев.);
Ваврук Василь, абс. сем., Себечів, пов. Сокаль (лип. 34 – бер. 35), Валько Дмитро, Ямниця, пов. Станиславів (лип. 34 – груд. 34), Вельґан Роман, студ., Золощівщина (дати нев.), Вербинець Теодор, Львів (? 34 – бер. 35), Вербо-вицький Н., Жовківщина (дати нев.), Вишнівський Сергій, журн., Волинь (трав. 35 – жовт. 35), Вітошинський Борис, студ., Перемишль (лип. 35 – трав. 36), Вітрик Павло, Ковель (черв. 35 – жовт. 35), Возьняк Михайло, рільник, Лучичі, пов. Сокаль (? – черв. 36), Войтович Петро, ґімн. учень, Чортків (лип. 34 – груд. 34), Волошин Ростислав, студ., Рівне (лип. 34 – ?), Врецьона Євген, студ., Львів (лип. 34 – квіт. 36);
Гаковський Богдан (лип. 34 – січ. 36), Ганачевський Роман, Рай, пов. Бережани (лип. 34 – ?), Гасин Олекса, студ., Конюхів, пов. Стрий (лип. 34 – груд. 34 і серп. 35 – груд. 35), інж. Германович Микола, Ставчани, пов. Городок (дати нев.), Гладкий Ярослав студ., Львів (лип. 35 – січ. 36), Голояд Мирон, рільник, Тернопільщина (дати нев.), д-р Гoрбовий Володимир, адвокат, Долина (лип. 34 – груд. 34), Горбовий Ярослав, Долина (лип. 34 – жовт. 35), Гошовський Богдан, студ., Золочів (лип. 34 – ?), Грабець Омелян, студ., Нове Село, Любачів (бер. 35 – січ. 36), Гринів Володимир, студ., Теребовля (лип. 34 – листоп. 34), Гринів Теодор, Тeребовля (лип. 34 – листоп. 34), Грицай Дмитро, студ., Дорожів, пов. Самбір (лип. 34 – квіт. 36), Грицюляк Осип, студ., Станиславів (лип. 34 – груд. 34);
Ґадьо Володимир, Жовква (жовт. 34 – жовт. 35), Ґенґело Павло, Перемишль (лип. 34 – січ. 36), Ґерич Юрій, студ., Бібрка (лип. 34 – груд. 34), д-р Ґижа Іван, лікар, Горлиці-Висова, Лeмківщина (дати нев.), Ґоцький Володимир, ґімн. абс. з Перемишля, директор книгарні в Крем'янці на Волині (лип. 34 – повт. 35), Ґут, студ., Рава Руська (верес. 35 – ?);
Данилюк Н., Рівенщина (серп. 34 – ?), Данчевський Андрій, ґімн. абс., На-дітичі, пов. Жидачів (лип. 34 – жовт. 35), Дейчаківський Богдан, гімн, абс., Ямниця, пов. Станиславів (лип. 34 – груд. 34), Демкович-Добрянський Антін, студ. Глиняни, пов. Львів (лип. 34 – бер. 35), Демчина Григорій, учитель, Жовківщина (лип. 34 – груд. 34), Дерлиця Остап, студент, привезений з Дан-ціґу (дати нев.), Дзюмак Іван, ґімн. абс., Милуші, пов. Луцьк (серп. 34 – бер. 35), Дибайло Володимир, учитель, Радехівщина (дати нев.), Дмоховський Роман, рільник, Сулимів, пов. Жовква (лип. 34 – груд. 34), Долинюк Іван, Броди (лип. 34 – груд. 34), Драґан Остап, ремісник, Дрогобич (лип. .34 – листоп. 34), Дражньовський Олекса, теолог, Тернопільщина (лип. 34 – ?), Дроздюк Захар, рільник, Волинь (серп. 34 – бер. 35);
Епік Микола, рільник, Волинь (серп. 34 – бер. 35);
Жагаляк Н., студ., Мшана, пов. Городок (дати нев.), мґр. Желем Н., Лeмківщина (дати нев.);
Зарицький Роман, Дрогобиччина (дати нев.), Зубик Михайло, Тернопіль (листоп. 34 – жовт. 35);
Іваницький Роман, крамар, Борислав (груд. 34 – жовт. 35), Іванонько Василь, студ., Бродки, пов. Львів (верес. 35 – ?), Іваничук Андріян, студ. Струсів (лип. 34 – листоп. 34);
Кападюк Іван, ґімн. учень, Луцьк (серп. 35 – квіт. 36), д-р Кархут Василь, лікар, Крем'янець (лип. 34 – ?), Качмар Михайло (листоп. 35 – квіт. 36), Керничний Володимир, Тернопільщина (лип. 34 – ?), Кисіль Гнат, студ., Остріг, Волинь (дати нев.), Кінаш Ілля, студ., Тернопіль (лип. 34 – жовт. 35), Клим Павло, студ., Мізунь, пов. Долина (лип. 34 – ? і груд. 35 – ? 36), Кли-мів Гриць, ґімн. абс., Сілець, пов. Сокаль (лип. 34 – бер. ЗІ), Климів Іван, студ., Сілець, пов. Сокаль (серп. 35 – січ. 36), Климишин Степан, Долина (лип. 35 – січ. 36), Клос Роман, Львів (черв. 35 – жовт. 35), Ковальський Роман, Станиславів (верес. 35 – жовт. 35), д-р Козак Іван, Угнів (дати нев.), Колодій Василь, Тернопільщина (? – квіт. 36), Кордуба Фелікс, студ., Тернопільщина (лип. 34 – груд. 34), Коржаи Михайло, Золочівщина (дати нев.), Корнелюк Ігор, Киверці, Волинь (черв. 35 – жовт. 35), Король Н., дир. кооперативи в Калуші (лип. 34 – груд. 34), Корчовий Юліян, Чортків (лип. 34 – груд. 34), Кос Микола, Мізунь, пов. Долина (серп. 35 – груд. 35), Косарчин Микола, ґімн. учень, Бучач-Нагірнянка (лип. 34 – ?), Котис Мирослав, ґімн. абс., Ульвівок, пов Сокаль (лип. 34 – груд. 34), Кравченюк Петро, студ., Тернопільщина (дати нев.), Кравців Богдан, журналіст, Львів (листоп. 34 — груд. 34), інж. Кравців Михайло, Стрий (черв. 34 – груд. 34), Крисько Іван, коваль, Борислав (лип. 34 – груд. 34), Крохмалюк Василь, студ., Зборів (дати нев.), Крук Теодор, рільник, Шарпанці, пов. Сокаль (дати нев.), Кручовий Юліян, студ., Тернопільщина (лип. 34 – ?), Кудря Юрко, фельдшер, Межиріччя, Волинь (серп. 34 – бер. 35), Кудря Олекса, кооператор, Межиріччя (серп. 34 – жовт. 35), Кукіль Іван, ґімн. учень, Куликів, пов. Жовква (лип. 34 – бер. 35), Кульчицький-Ґут Роман, ґімн. абс., Самбірщина (груд. 34 – жовт. 35), Кунанець Володимир, видавець, Яворівщина (листоп. 34 – жовт. 35), Куць Олександер, студ., Луцьк, (серп. 34 – лют. 35, опісля перевезений до тюрми);
Ласійчук Микола, маляр, Львів (лип. 34 – бер. 35), Ласка Михайло, ґімн. учень, Красне, пов. Золочів (лип. 34 – груд. 34), Левчук Степан, Грубешів (лип. 34 – груд. 34), Логин Ярослав, студ., Тернопільщина (листоп. 34 — ? 36), Лопачак Роман, ґімн. абс., Львів (лип. 34 – бер. 35), Ляшкевич Володимир, студ., Снятинщина (дати нев.);
Макар Володимир, студ., Сокальщина (лип. 34 – лип. 35), Маляр Петро, Городок (дати нев.), Маркевич Володимир, Волинь (черв. 35 – жовт. 35), Матла Омелян, студ., Львів (листоп. 34 – лип. 35), Мерцало Н., рільник, Городок (дати нев.), Мацик Іван, Луцьк (черв. 35 – жовт. 35), Мигович Петро, дир. кооперативи в Калуші (лип. 34 – груд. 34), Микита Дмитро, ґімн. абс., Коровники, пов. Перемишль (лип. 34 – листоп. 34), Мирович Роман, студ. (бер. 35 – січ. 36), Михалевський Богдан, студ., Коломия (лип. 34 – груд. 34), інж. Мілянич Атанас, Львів (лип. 34 —- ?), Михайлишин Дмитро, Полісся (лип. 34 – бер. 35), Мітрінґа Іван, журналіст, Петриків, пов. Тернопіль (дати нев.), Мончук Василь, Підгайці (лип. 34 – груд. 34), мґр. Мочульський Степан, Миколаїв (лип. 34 – ?), Мриглод Іван, кооператор, Розвадів (лип. 34 – листоп. 34), Мурій Володимир, студ., Тернопіль (листоп. 34 – жовт. 35);
Небожук Теодор, ґімн. учень, Сокаль (лип. 34 – жовт. 35), мґр. Небожук Володимир, Сокаль (лип. 34 – жовт. 35), Новак Семен, Рівне (серп. 35 – жовт. 35);
Оленьчак Теодор, Устрики Дол. (лип. 34 – груд. 34), Онищук Євген, студ., Коломия (лип. 34 – груд. 34), Опришко Микола, робітник, Грабовець, пов. Стрий (лип. 34 – листоп. 34 і груд. 35 – січ. 36), Охримович Василь, студ., Тернопільщина (лип. 34 – ?), мґр. Ошитко Іван, Рогатин (лип. 34 – груд. 34);
сотн. Павлишин Осип, кооператор, Товстолуг, пов. Тернопіль (лип. 34 – жовт. 35), Падковський Роман, Красне (лип. 34 – листоп. 34), Паладійчук Роман, журн., Львів (бер. 35 – жовт. 35), Панас Теодор, ґімн. учень, Тернопільщина (лип. 34 – черв. 35), Паньків Володимир, студ., Машна, пов. Городок (дати нев.), Парапоняк Михайло, рільник, Городеччина (лип. 34 – ?), Пастушенко Василь, ґімн. учень, Шили, пов. Збараж (лип. 34 — груд. 34), Пашковський Богдан, студ., Тернопільщина (лип. 34 – жовт. 35), Пеленський Любомир, студ., Перемишль (січ. 35 – жовт. 35), Перешлюга Дмитро, студ., Скалат (лип. 34 – груд. 34), Перешлюга Євген, Тернопільщина (лип. 34 — ?), Перун Теодор, рільник, Яворівщина (жовт. 34 – жовт. 35), мґр. Петришин Володимир, Угнів (лип. 34 – трав. 35), Пилипюк Прокоп, Луцьк (черв. 35 – жовт. 35), Повх Микола, рільник, Бужковичі, пов. Перемишль (лип. 34 — груд, 34), Повзанюк Володимир, студ., Львів (лип. 34 – груд. 34), Погода Михайло, рільник, Комарів, пов. Сокаль (лип. 34 – груд. 34), Поливка Володимир, Лeмківщина (груд. 34 – ?), Притуляк Денис, студ., Долина (серп. 35 – груд. 35), Пришляк Ярослав, студ., Миколаїв (лип. 34 – ?), Прокопович Любомир, теолог, Рогатин (лип. 34 – груд. 34), Процишин Теодор, студ., Тернопіль (лип. 35 – жовт. 35);
Раковський П., студ., Городок (дати нев.), Рачинський Андрій, учитель, пов. Рава (лип. 34 – ?), Рибак Норберт, режисер, Бучач (лип. 34 – груд. 34), Рибачек Роман, Львів (верес. 35 – жовт. 35), Рибчук Богдан, студ., Городенка (лип. 34 – верес. 34), Ривак Василь, журн., Львів (лип. 34 – ?), д-р Річинський Арсен, лікар, Володимир Волинський (трав. 35 – лип. 35), Роґовський Володимир, студ., Тернопіль (жовт. 34 – жовт. 35), Романюк Антін, студ., Тернопіль (лип. 34 – бер. 35), Романюк Ярослав, студ,, Тернопіль (лип. 34 – бер. 35), Рудакевич Степан, журн. Львів (дати нев.), Рудакевич Осип, Львів (бер. 35 – ?), Рущак Михайло, ґімн. учитель, Тернопіль (лип. 34 — ?)
[261] [6] Це „473 Розпорядження Президента Річпосполитої” від 17.6.1934 р. мало такі підписи: І. Мосціцький – президент, Л. Козловський – міністер внутрішніх справ, В. Завадський – мін. скарбу, Чеслав Міхаловський – мін. справедливости, В. Єнджеєвич – мін. віровизнань і освіти, Наконєчнікоф-Клюковський – мін. хліборобства, Г. Флояр-Райхман – мін. промислу і торгівлі, М. Буткєвіч – мін. комунікації, Ю. Пацьорковський – мін. суспільної опіки, Калінський – мін. пошти і телеграфів.
[262] [7] З літератури про концентраційний табір у Березі Картузькій заслуговує на увагу насамперед книга спогадів В. Макара „Береза Картузька”, Торонто 1956 р., до якої додано теж список в'язнів того табору (правда, не повний, бо тільки 176, і з деякими неточностями). Крім цього, у 1935 р. появилася в Америці книжка українською мовою „Береза Картузька”, без подання автора, а в Канаді 1936 р. – книжка комуніста Федора Малика: „Що я бачив і пережив у Березі Картузькій”. Коротші спогади друкували в українській пресі: Борис Вітошинський („Українець-Час”, Париж, липень 1954), Володимир Ґоцький („Українська Думка”, Лондон, листопад-грудень 1954), Василь Качмар (Календар „Українського В-ва”, Краків 1941) та інші.