Після перших же перемог над поляками Хмельницький висунув ряд вимог, серед яких була і така: “Жиди з усієї України зараз нехай виступають”.111 Ця вимога знайшла своє відображення в статтях Зборівського договору від 8 серпня 1649 р. Згідно з цим договором “агенты польских магнатов арендаторы-евреи не могли жить по казачьим городам й селам”.112
Польський король Ян Казимир у своєму привілеї, надісланому 1650 р. Хмельницькому і війську Запорозькому, писав:
Одразу ж після Переяславської ради 1654 р. московські воєводи і попи, прислані на Україну приймати присягу на вірність цареві, вимагали, аби населення поклялося, що на євреїв не буде
Все, що душило Україну, заважало її свободі, було ліквідоване в ході визвольної війни. Український народ натхненно оспівав цю перемогу:
“Думи та пісні про Хмельниччину змальовують розправу повсталих із ляхами та орендарями, але ненависть проти них була викликана не національними, а соціальними причинами”115 — слушно зазначається в Історії української літератури.
--
[31] Г.Кичко. Іудаїзм без прикрас. К.,1963, с.42.
[32] М.С.Беленький. Что такое Талмуд. М.,1963, с.46.
[33] Т.Кичко. Вказ. праця, с.37.
[34] Ю.Іванов. Вказ. праця, с. 16, 17.
[35] К.Маркс і Ф.Енгельс. Твори, т.1. с.379
[36] БСЭ, т.16, М.,1929, с,580.
[37] Ю.Іванов. Вказ. праця, с.21.
[38] М.Грушевський. Історія України-Руси, т.5, Львів, 1905, с.242.
[39] М.Грушевський. Історія України-Руси, т.7, К-Л.,1909, с.446.
[40] М.Грушевський. Історія України-Руси, т.9, ч.2, К., 1931, с.626.
[41] М.Грушевський. Історія України-Руси, т.5, с.246, 247.
[42] БСЭ. т.11. М.,1952,с.190.
[43] Ю.Іванов. Вказ. праця, с.20.
[44] М.П.Драгоманов. Евреи и поляки в Юго-Зап. крае. “Вестник Европы”, 1875, т.4, с.139.
[45] ЭСБЕ, т.21, СПб. 1893, с.452.
[46] БСЭ, т.16, М.,1929,с.580.
[47] БСЭ, т.3, М.,1930, с.68.
[48] БСЭ, т.24. М.,1932, с.22.
[49] А.Тюменев. Евреи в древности и средние века, Пг., 1922, с.293.
[50] Там само, с.294.
[51] БСЭ, т.24, с.24.
[52] БСЭ, т.3, М., 1930, с.69.
[53] М.В.Нєчкіна. П.С.Лейбенгруб. Історія СРСР, К.,1966, с.62.
[54] Н.Костомаров. Руина, Соч., т.15, с.345.