Фердидурке

Роман «Фердидурке» видатного польського письменника Вітольда Ґомбровича (1904–1969) — іскрометна й захоплююча мандрівка у світ людських стереотипів, — на думку більшості критиків, є центральним твором польської літератури XX століття. Провокативно-аванґардистський, балаганно-кабаретовий, пародійно-ґротесковий, іронічно-скептичний, стилістично-розмаїтий, цей твір демонструє вічну дисгармонію існування людини, котра повсякчас перебуває в пошуках власної автентичної форми.

Тридцятилітній письменник-початківець перетворюється на школяра, страждає, закохується, сміється, розчаровується, кпить, потерпає і втікає, втікає. Втікає від людей і від себе самого… “У “Фердидурке” борються дві любові, два прагнення — прагнення зрілості й прагнення незрілості, що вічно омолоджується, — ця книжка є картиною боротьби за власну зрілість, яку провадить той, хто закоханий у свою незрілість. Але було ясно, що мені не вдалося перемогти цю любов, не вдалося зробити її цивілізованішою, і вона — дика, нелеґальна, потаємна, все ще шаленіла в мені як щось секретне й заборонене. Навіщо тоді я це писав? Смішна імпотенція слів перед життям!”

Вітольд Ґомбрович