Назар Стодоля: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

…полковник послав мене з грамотами в Гуляйполе! — Гуляйполе — поселення, згодом козацька слобода, тепер місто над р. Гайчур на території нинішньої Запорізької області.

Мовчи, поганець, шипотиннику! — Шипотинник — від слова «шипіти»; людина, яка говорить нерозбірливо, часто видаючи глухі звуки, що нагадують шипіння. Може вживатися і в презирливому значенні, як у даному випадку.

От скоро і треті півні заспівають… — Спів третіх півнів символізує час перед світанком.

Як налетять, було, з своєї Січі… — Січ — Запорозька Січ — військова, адміністративна й економічна організація українського козацтва XVI–XVIII ст. в Середньому і Нижньому Подніпров’ї. Виникнення її пов’язане із служилим людом порубіжних земель Середнього Подніпров’я. Поповнювалася волелюбними селянами, які тікали від панів з усієї України. Запорозькі козаки поділялися на січовиків, які весь час мешкали на Січі, та зимівних козаків, котрі жили в зимівниках (хуторах) разом із своїми сім’ями і за наказом виступали в похід разом із січовиками. Запорожці брали участь у боротьбі проти татар, турків, поляків, росіян у їхніх спробах поневолити українців, а також у народних повстаннях, вони склали основу українського війська у Національно-визвольній війні українського народу 1648–1657 рр. У 1775 р. Катерина II, посилюючи наступ на автономію України, зруйнувала Запорозьку Січ.

…ке нам чого-небудь… — Ке — дай, подай.

Ти знаєш, в яку ціну поставив цар Соломон золотий плуг? Він каже, що при нужді шматок хліба дорожче золота. — Соломон — цар Ізраїльсько-Іудейського царства (965–928 рр. до н. е.). Вславився незвичайною мудрістю. Відповідно до біблійної традиції, є автором кількох книг Біблії, зокрема Книги Екклезіастової, Пісні над піснями і Книги приповістей Соломонових. Аналога до наведеного виразу в Соломонових книгах не виявлено. У репліці Гната, ймовірно, міститься алюзія на одне з українських народних оповідань про «мудрощі» Соломона-дитини, де протиставляється золотий плуг плугові дерев’яному (див.: Грушевський М. Історія української літератури. — К., 1994. — Т. 4, кн. 2. — С. 122).

…як розумно розсужда латинський віршник… Студенти Києво-Могилянської колегії знайомилися з творами латинських поетів, чиї збірки зберігалися в бібліотеці колегії. Ці твори входили до навчальних програм, цитувалися в поетиках і риториках. Відповідно до змісту репліки, це може бути натяк на якусь із поезій Овідія (Публій Овідій Назон; 43 р. до н. е. — 18 р. н. е.) або Горація (Квінт Горацій Флакк; 65 — 8 рр. до н. е.).

А хто, пак, у тебе курінним отаманом? — Курінний отаман — виборний керівник куреня — військово-територіальної одиниці в Запорозькій Січі в XVI–XVIII ст.

… голінний, завзятий чоловік! — Вдатний до чогось, здібний, моторний.

Плахта — жіночий одяг типу спідниці, переважно з вовняної картатої тканини.

Як Христа дочитались, старший брат на Великдень, коли ще добрі люде на утрені стояли, пішов підкинуть волам сіна… — Йдеться про Великодню службу, яка правиться в усіх церквах, зокрема про читання Євангелія (новозавітних творів про життя Ісуса Христа). До закінчення святої літургії заборонялося розговлятися, тобто споживати їжу після Великого посту.

…старший брат… проткнув вилами свого меншого брата… — народне оповідання, поширене в Україні. Легенду, дуже близьку до наведеної, записано в Зінькові на Полтавщині (див.: Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. — К., 1993. — С. 247–248).

Гляди, щоб на одній осичині не повісили тебе з сотником. — Натяк на зрадництво Стехи і Кичатого через алюзію: за народно-релігійними переказами, Іуда, зрадивши Христа, повісився на осиці.

У венгерській стороні, у цесарців… — Серед відомих записів і публікацій казок такої казки не виявлено. Очевидно, вона складена Шевченком у дусі народних казок. Один із мотивів цієї казки — про матір, яка звела зо світу дочку із заздрощів до її краси, — лежить в основі балади Шевченка «Утоплена»; інший мотив — про царицю-людожерку — трапляється в народних казках. Окрім того, Шевченко знав і неодноразово у повісті «Художник» згадував міфологічного Сатурна, який пожирає своїх дітей.

Цесарці (цісарці) — австрійці.

Кирея — верхній довгий суконний одяг з відлогою; кобеняк.

…і мені приставиться, що ти в Чигирині перед гетьманськими хоромами… — 3 1648 до 1657 р. Чигирин був резиденцією Богдана Хмельницького. Цей штрих — додаткове свідчення того, що події в п’єсі відбуваються у середині XVII ст.

…як приїдемо ми у Кодак… — Кодак — фортеця на правому березі Дніпра проти Кодацького порога, споруджена за наказом польського уряду французьким інженером Г.-Л. де Бопланом у 1635 р. з метою посилення контролю над Запорозькою Січчю. У серпні того самого року фортецю зруйнували козаки на чолі з І. Сулимою (? — 1635), але шляхта знову її відбудувала в 1639 р. і посилила охорону. В 1648 р., під час Національно-визвольної війни українського народу 1648–1657 рр., козаки оволоділи нею, і відтоді там перебувала їхня залога і лоцмани, які проводили судна через Дніпрові пороги. За умовами Прусського трактату 1711 р., укладеного після невдалого походу російської армії в Молдову проти переважаючих сил турецько-татарських загарбників, фортецю знищено. На ЇЇ місці виникла слобода Кодак, згодом — с Старі Кайдаки (тепер у складі м. Дніпропетровська).

…розказувать тобі про славні діла козацькі, про Саву Чалого, про Свирговського… — Чалий Сава (? — 1741) — спочатку сотник козацького війська на Запорозькій Січі, потім — сотник надвірного війська князів Четвертинських на Поділлі, а коли спалахнуло селянсько-козацьке повстання на Брацлавщині в 1734 р. під проводом Верлана, перейшов на бік повстанців. Після придушення повстання присягнув на вірність польському королеві, за що козаки загону Гната Голого (рр. н. і см. невід.) стратили його. Ця подія лягла в основу пісні про Саву Чалого «Ой був в Січі старий козак…» (Украинские народные песни, изданные Михайлом Максимовичем. — М., 1834. — Ч.1. — С. 90–94). У примітці П. Куліша до імені Сави Чалого в першодруці п’єси в журналі «Основа» зазначено: «Автор повторяет ошибку Срезневского и Максимовича: Сава Чалый существовал в XVIII, а не в XVI веке». Отже, у п’єсі анахронізм. Свирговський (Свірговський) Іван (? — не раніше 1574) — гетьман козацького війська на початку 70-х років XVI ст. Вславився боротьбою проти Туреччини. В 1574 р. на прохання молдавського господаря Иона-воде Лютого, всупереч забороні польського уряду, із загоном козаків вирушив до Молдови і разом із молдавським військом розгромив під Фокштанами турецьких загарбників, визволив столицю Валахії Бухарест, місто Бреїла, турецьку фортецю Бендери. У вирішальній битві під Кагулом (поблизу м. Кілії на Дунаї) зазнав поразки від турків, був поранений і полонений. Подальша його доля невідома (див.: Романець О. С. Пісні про Свірчевського // Романець О. С. Джерела братерства. Б. П. Хаждеу і східноромансько-українські взаємини. — Львів, 1971. — С. 152–180).

Тясмин — права притока Дніпра, тепер впадає в Кременчуцьке море.

…тут Богдан зустрічав сина свого Тимофія, як козаки везли його з Молдавії… — Богдан Хмельницький зустрів труну з тілом свого старшого сина Тимофія (1632–1653) у Жванці над Дністром, коли її везли з Молдавії в Україну (Романець О. З коментарів до поеми «Гайдамаки» // Збірник праць двадцять четвертої наукової шевченківської конференції. — К, 1982. — С. 107). У 1653 р. на чолі дев’ятитисячного козацького війська Тиміш брав участь у молдавському поході. У бою 15 вересня його смертельно поранено. Похований у с Суботові, що за сім кілометрів від Чигирина (тепер Черкаської області).

Шабля дамаська — шабля з міцної дамаської сталі, яку одержували шляхом зварювання сплетених сталевих (із різним вмістом вуглецю) штаб або дроту. Назву дістала від сирійського міста Дамаск, де її виробляли в середні віки.

Не скавучи, зінське щеня! — Зінське щеня — вид гризунів, інакше — сліпець.