— О, то є колосальні обсяги! Коли врахувати, що тільки населення Старого Китаю за різними оцінками складає від двох мільярдів до двох мільярдів трьохсот мільйонів, з яких п’ятдесят п’ять процентів жінки, з яких у свою чергу тридцять процентів мають проблеми із зайвою вагою…
Пан Володиєвський розійшовся, він весь час тер свої червоні долоні, і на середньому пальці виблискував перстень з величезним діамантом. У найпатетичніші моменти своєї промови генеральний менеджер навіть починав бризкати слиною, так що мені залишалося тільки дякувати невідомому архітекторові, що виніс фотелі для відвідувачів на значну відстань від господарського стола.
— Середня потреба в «Граціозі» на одну жінку є дві з половиною пачки на рік, з чого виходить…
Він сипав цифрами, немовби на щорічному конгресі статистиків. Мені це було дуже цікаво, чи принаймні такий вираз зберігався на тренованому обличчі. Клієнта треба розігріти — так вчить теорія. Холодний клієнт — те саме, що холодний борщ — з’їсти можна, перетравити — ні.
А цей клієнт мені навіть подобався. По-перше, професійність, тобто володіння матеріалом, по-друге, скромність і нехтування особистим іміджем заради справи. Мені доводилося мати справи з багатими людьми, навіть з дуже багатими, і я помітив, що особиста скромність — їхня професійна, якщо можна так висловитися, риса. З іміджу вибивався хіба діамант на пальці — але, можливо, то подарунок коханої чи родинний амулет.
Однак виклад китайських реалій трохи затягувався, тому я дочекався вимушеної паузи — просто для того аби набрати повітря в груди — і ввічливо попрохав:
— Я хотів би познайомитися з виробництвом.
— Цо пан муві? — він, здається, трохи захлинувся.
— Я хотів би познайомитися з виробництвом, — повторив я дослівно для полегшення сприйняття.
— По цо? — здивувався пан Марек.
— Ми купуємо у вас «Граціозу».
— Бардзо добже! — він щиро зрадів від такої інформації і навіть сплеснув у долоні, зблиснувши діамантом.
— Багато «Граціози».
— Но, не надто дужо, — він звів брови, — бо як порівняти ту кількість, що пан замовляє на рік, із кількістю жінок в Україні…
Я вирішив не чекати ще одного статистичного звіту:
— Але достатньо?
— Очивіще.
Ага, перший крок є. Ходімо далі.
— Наші клієнти цікавляться деталями виробництва, та й самі ми хотіли б ознайомитися з тим, як відбуваються процеси на вашому підприємстві.
Він дивився на мене, ніби не розуміючи:
— Вона має малу ефективність?
— Хто?
— «Граціоза»?
Я розвів руками:
— Ні, вона має чудову ефективність.
— Но власне! То по цо пану виробництво?
Логічно, нема чого сказати.
— Зачекайте, пане Володиєвський. Але ж ми є ексклюзивним дистрибутором.
Оця вже мені собача бізнес-мова. Аж у горлі шкребе.
— А! — зрадів раптом Генеральний менеджер. — Зрозумяле. Пан цікавиться ціною. Власціве! І ми готові предисткутувати ціну, — він поклацав кнопками телефону: — Пані Кшисьо, ілє коштує «Граціоза» для України?