© Chuck Palahniuk, 1996
© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2016
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2016
Обережно! Ненормативна лексика!
Подяки
Я хотів би подякувати за любов і підтримку, незважаючи на всі ті – ну, ви розумієте – жахливі речі, які часом трапляються, таким людям:
Іні Ґеберт
Джоффу Пліту
Майку Кіфу
Майклові Верну Сміту
Сюзі Вітелло
Тому Спанбауеру
Джеральдові Говарду
Едварду Гібберту
Ґордонові Ґровдену
Деннісові Стоваллу
Лінні Стовалл
Кену Фостеру
Моніці Дрейк
Фредові Поланіку
Бійцівський клуб
1
Спершу Тайлер улаштовує мене на роботу офіціантом, а тепер засовує пістолет мені в рот і каже, що, мовляв, аби зробити перший крок до вічного життя, треба померти. Тривалий час, однак, ми з Тайлером були найкращими друзями. Мене раз по раз запитують, чи знаю я Тайлера Дьордена.
Дуло пістолета вставлено мені в горлянку, і Тайлер каже:
— Ми помремо не насправді.
Язиком я намацую в дулі отвори, які ми свердлили замість глушника. Гуркіт пострілу — це насамперед вибух порохових газів. А ще ляск, який чутно, коли куля долає звуковий бар’єр. Щоб зробити глушник, досить насвердлити в дулі отворів. Багато отворів. Порохові гази вийдуть крізь них, а швидкість кулі сповільниться.
Навертиш дірок неправильно — і пістолет вибухне у тебе в руці.
— Це несправжня смерть, — мовить Тайлер. — Ми станемо легендою. Будемо вічно молодими.
Я пересовую язиком дуло так, що тепер воно впирається мені в щоку. Тайлере, кажу я, ти плутаєш нас із вампірами.
Будівлі, на даху якої ми стоїмо, за десять хвилин уже не буде. Береш 98-відсоткову димну азотну кислоту й додаєш один до трьох до сірчаної кислоти. Це робиш у ванні з льодом. Потім крапельничкою додаєш гліцерину. Отримуєш нітрогліцерин.