Звідки береться той вогонь у вас,
Що мужики не можуть жить без нього?
Звідки той жар і те тепло душі? –
Що варто глянуть, і – палають очі,
Що починаєш вмить писать вірші,
Й на голос той до неї мчать щоночі?
Звідки іде той клич, що гонить нас у бій,
Що спалює й виводить з ладу розум?
Що хочеться завжди сказать щось ніжне їй,
Навіть тоді, коли тріщать морози.
28.7.2013 р.
КОЛИ ЛЮДИНА СТАРІЄ
Як гляну вже на тебе, мов – сліпий,
Бо, що колись я бачив – вже не бачу,
Куди ж дівався рот твій чарівний,
Який сьогодні вже він ніби плаче?
І де ж взялись морщинки і вавки,
Й куди вогонь зник той, яким пишався?
І де ж поділись ті уже ціцьки
Якими я роками любувався?
28.7.2013 р.
ЧОМУ ТАКИЙ ДУРНИЙ?
У панів усі розумні,
Навіть пес і той блатний...
Звідки ж ті такі розумні,
Й чому ж я – такий дурний?
11.7.2013 р.
ХВАЛЮ БОГІВ
Я хвалю Богів, як свято,
Що послали меня Нату,