Та як в нас – таку стихію,
Ще не бачив й Юлій Гай.
Я кинув виклик всьому світу
І не жалію, ані чуть,
Не терплю тих спритних хлопців,
Які під себе все гребуть.
Скільки житиму – не знаю,
Але радий, що живу,
І хоч мало друзів маю,
Та зате їх всіх люблю.
6.7.2013 р.
СОЛОДЕНЬКІ ОБІЦЯНКИ
В нас Верховна – інкубатор
Самих “праведних” ідей,
Бо що роблять депутати,
То, звичайно, для Людей.
От, наприклад – депутатам
(Бо робота в них тяжка),
Тим, хто їде у Карпати –
І путівка дармова.
Там – дорога, оздоровчі,
Та ідеї щоб рішать, –
Хлопцям сотовий, комп’ютер
Й на тріпню по тисяч п’ять.
Їм безплатна медицина,
Санаторії, таксі,
Одним словом, як не скажеш
Комбінаторам – «мерсі»,
І за нас ті не забули
(Як же їх не похвалить?!),