П’яний жид зіб’є русяву
І відпустять під заставу,
А як ти спіймаєш гаву,
Будеш – вік кормить «державу».
От закони в нас які,
Де розгулюють кнурі!
25.6.2013 р.
СОН ЮНАЧИХ МРІЙ
Я не соромивсь й не соромлюсь
Писать і досі про жінок,
В яких вогнем палають очі
І надто гострий каблучок.
Я не соромивсь й не соромлюсь
Писать про те – які ті є,
І хоч багато з них капризних,
Та в кожній з них щось є своє.
Тому то ми – усі мужчини –
Як тільки смеркне у гаю,
То кожен в жінки йде й шукає…
Видно, ізюминку свою.
От тільки такту і терпіння
В них не хватає в багатьох,
Тому й втрачали ті горіння ,
І прокисає в їх медок.
От би цей розум та в сімнадцять,
Як почала бурлити кров,
Й коли кипіло ще кохання,
Вогнем полів, вогнем дібров.
От би цей розум та в сімнадцять,
Коли черемуха цвіла,