Що не день, то був прогрес,
Там – КАМАЗ, там – Дніпрогес.
А як стали регіонали,
То все, що було – все в нас вкрали.
Там – побили, там – спалили,
Хто був проти – того вбили.
А старих пограбували,
Щоб панам не заважали.
Люди ніби подуріли,
Як напилися текіли.
Стали всі неначе оси,
Де ж взялись ці кровососи?
Вічно їм все мало й мало,
Хоч тече із всіх їх сало.
Одним словом, о бай-бай,
Хоч новини не вмикай.
Люди, ніби бедуїни..
Всі втікають з України?
Та зате усі жиди
Мчать хто звідки, всі – сюди.
От вони які новини,
То ж і мчать всі з України,
Щоб не бачить цих потвор
Які творять в нас – терор.
Бо той кнур жінок знімає,
А народ наш відробляє.
Бо з жінками він як робот,
В кого ж є такий ще «хобот»?
Й винуватого нема,
Це ж хіба не дивина?