Бо ти дійсно самий кращий
Подарунок від Богів.
І ні я в тім винуватий,
Видно, Бог так заказав,
Щоб усіх дівчат чарівних
Кожний з нас завжди кохав.
Я дививсь й на цю дівчину
І не відав, що казать,
Й про таке дівча я мріяв,
Щоб з ним партію зіграть.
Її очі так дивились,
Ніби зорі з далини,
Та відчув, що ці красуні
Не для мене вже вони.
26.3.2013 р.
ЯК ПОГЛЯНУ НА КАШТАНИ
Ой, до чого люблю осінь,
Цю красу осінніх жнив,
Й хоч бува на серці млосно,
Мов когось похоронив.
Та як гляну на каштани,
На вечірній зорепад,
Весь час згадую Оксану,
Що збирала виноград.
Губки в неї, як тюльпани,
Ну, а очі, як в сови,
І коли на неї глянув –
Розум зник десь з голови.
Бо вона була, як квітка,
Хай би біс її забрав!