Що з нами буде? – хочу знать,
Якщо сьогодні Україну
Ми не підемо визволять.
Кругом жиди розпоясались,
Куди ж ви дивитесь, брати?
Що ті, що бачать, те й хватають,
Ви ж мовчите, немов кроти.
Стали такі всі – не підходьте,
Що, мов, вони тут хазяї,
І так на нас вже поглядають,
Що, ніби ми тут – холуї.
Так, що ж воно ото за люди?
От ми до чого дожились?
Щоб нами правили іуди,
Що Бог-зна звідки ті взялись?
Вставайте, гнані і голодні,
Годі вже спати і дрімать!
Щоб всім веселим проходимцям
Назад дорогу показать.
А хочуть жити на Вкраїні –
То хай як люди всі живуть,
Нехай вони не роблять шкоди
І з нас три шкури не деруть.
А якщо я сказав не те щось,
То хай вони мене простять!
І хай своїх як хочуть – дурять,
Якщо ті будуть їм мовчать.
А тепер, вас українці, запитати я б хотів:
Скільки ж можна вже терпіти цих хапуг і шахраїв?
Скільки ж можна вже дивитись,