Чужа: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Молодий хлопець у насунутій на очі шапочці, з автома том — це БАБАЙ, контрольними пострілами добиває паса жирів машини. Три постріли, замість четвертого — клацання. Набої скінчились. Молодий кидає автомата і біжить до другої машини — бійці уже в машині, часу немає. Одному з пасажирів поталанило — він живий, кров, яка з нього ллється, змішується із струмочком сечі з мокрої холоші.

Кадр у лікарні — пасажир, що вижив у розстріляній «вісімці», лежить у реанімаційній палаті, біля входу сидить міліцейська охорона, в палату заходить генерал міліції у білому халаті, накинутому на мундир, з ним кілька офіцерів, почет, лікарі.

Так життя Артура, на прізвисько Бабай, двадцятирічного пацана, у котрого не вистачило кулі на четвертого пасажира, перетворилось на одну суцільну неприємність. Світив розстріл, хоча були варіанти. (Змарнілий, неголений, зі слідами побиття Бабай намагається триматись рівно на стільці. Через стіл від нього з радісною посмішкою оперативник у цивільному. На стінах — радянські вимпели «Переможцю соціалістичного змагання», а також наклеєні заголовки з газет і розмножені на ксероксі написи:

ВІДСУТНІСТЬ СУДИМОСТІ —

НЕ ВАША ЗАСЛУГА, А НАШ НЕДОГЛЯД.

МОЖЛИВО, ДОСИТЬ ЛІПИТИ ГОРБАТОГО ДО СТІНИ?

КОЖЕН ПОМИРАЄ НАОДИНЦІ.

Бюст Дзержинського. Бюст Леніна.

У той же час на стіні герб України — тобто радянська символіка — це міліцейський прикол, як і написи.)

ОПЕР

Одного зі стрільців угандошили під час затримання. Поліз здуру за волиною, отримав три кулі (нахиляючись, довірливо) — так що тепер він винний перед усіма й за все. Можеш піти як спільник, убили ж трьох з одного автомата, ти вже мертвих добивав — суд візьме до уваги молодість та сирітство…

БАБАЙ

Ну. А від мене що вам потрібно?

ОПЕР

Ти дурня не вмикай. Дай свідчення на Рашпіля, і тоді його зариють, як пса, під стовпчиком з биркою. Ти через десять років вийдеш на волю, до нового життя… Ти розумієш, що я тобі пропоную? життя! Роздупляйся швидше, потім пізно буде, отримаєш розстріл — ніхто не врятує.

ОПОВІДАЧ

Все це кожного дня розповідав Бабаю вкрай симпатичний дядько з бандитського відділку, а ночами — п’ятеро несимпатичних, через що Артур сцяв кров’ю і ходив уздовж стін. (Бабай повільно рухається, притримуючись за стіну рукою, як спелеолог.) Ходив він недалеко — до параші, щоб злити зайву кров. Рашпіль від такого обороту занервувався. Саме час було переходити з крека на геру, полікувати нерви.

Четверо молодих людей — Шустрий, Гиря, Малюк і Сопля — в казино Рашпіля. Вони почувають себе тут упевнено, хоча й виглядають прибульцями з іншого світу.

Вирізняються серед публіки у казино відсутністю животів, краваток і костюмів, у тих же шкірянках поверх спортивних костюмів, поламаними носами й вухами. Загальне враження від цієї компанії — недобре, гнітюче. Мовчки четвірка проходить по казино, Малюк вказує кивком на дальній столик, зарезервований «для своїх», — решті запропоновано очікувати на нього тут. Сам піднімається нагору, до Рашпіля.

ШУСТРИЙ

Побіг Малюк до Карлсона, за порадою… (Оцінююче огляда ючи офіціантку, блазнює, вдаючи когось.) — Три чаї, будь ласка, красунечко моя, яка ви гарна сьогодні… (Збентежена офіці антка йде геть, по ходу хтось із пацанів хапає її за сідниці, за столом панує задоволене іржання. Сьорбаючи чай, троє недоб ре поглядають на відвідувачів і розмовляють упівголоса.)

СОПЛЯ

Дивіться, яка халява шпилить. Золота одного на пару штук… Смокче, певно, як помпа корабельна.

ГИРЯ

Пусте.

ШУСТРИЙ

Піти з нею перетерти, чи що…

СОПЛЯ

Угу. Тебе їй якраз не вистачає, нема кому її рижуху в ломбард здати.

Очевидно, це натяк на якусь історію, всі сміються.