И с камнем кинулся он к ней.
И в тот же миг она вскричала
И тишина. Толпа гостей
В молчанье на кинжал взирала
Он красил кровью рукава,
Траву, штиблеты, землю, камень…
И были лишними слова,
Как свет луны в закрытый ставень.
Сонця промінь впав на ганок,
Віддзеркаливсь від калюж.
Ґвалт пташиний. Добрий ранок.
Березень – кінцівка стуж.
Купки снігу на узліссі
Тануть швидко, ніби дим.
І лелекі знов на стрісі
Відбудовують свій дім.
Сонце сонечок збудило,
Довгоносиків, джмелів…
Бруньки верби розпушило,
Та сховалось між ланів.
По над трасою парує наче скло.
Жар сідає на доріг простертих тло.
Серпень зрілістю полинув на баштан.
Вітри голять вщент розгублений платан.
Листя губляться, смарагдів гасне блиск.
Для грибів, дерев і трав то добрий зиск.
Сиротіє без лелек промоклий дах.
Рясно яблука палають у садках.
Маляр пензлики відкинув, позіхнув,
В чорний колір світ барвистий огорнув.