ВАЛЬДЕМАР ЛИСЯК
БЕЗЛЮДНІ ОСТРОВИ
Видавництво: Krajowa Agencja Wydawnicza, Kraków, ©1987
Переклав: Марченко Володимир Борисович, 2024
ОСТРІВ 14
ЛЕ ФЕРЬЄР (ГАЇТІ)
АНРІ КРІСТОФ
БАЛАДА ПРО ЧОРНИХ МАКАФО І ПРО ДУХІВ
"На верховині Єпископської Митри, наїжачившись риштуванням,
здіймалася друга гора – фортеця Ла-Фер'єр (...) всіх жителів
Північної Рівнини силоміць змусили будувати небачену цитадель.
Кожного, хто намагався протестувати, карали на смерть (...) Було
щось нескінченно болісне в тому, що негра окладав києм негр, такий
же чорний, як він, такий же губастий, кучерявий, плосконосий,
рівний тобі, народжений, як і ти, в злиднях на горі, і, можливо,
таврований тим самим вогняним тавром, що й ти. Якби в одному
домі сини били батьків (...)
Король Анрі Крістоф, у супроводі кінних офіцері. Часто навідувався
до цитаделі, щоб перевірити, як посуваються роботи (...) Іноді
одним рухом нагая він наказував стратити якого-небудь
бідолаху (...) Король наказував поставити крісло на верхній терасі,
повернутій в бік моря; вона нависала над безоднею, зазирнути в яку
боялися найбільші сміливці. Отож, сидячи на краю тераси, де ніщо
не відкидало на нього тіні, він був вище за всіх і міг осягнути свою
владу в усій її безмежності (...)
І негри, мешканці Рівнин, задерши голови, дивитимуться на
фортецю (...) думаючи що там, над птахами, король з їх власної
раси чекає ближче до неба, яке всюди таке ж саме, доки не
загримлять бронзові копита десяти тисяч коней Огуна...".