Ойкнули. Тьотя Мотя розгубилася. До Мазайла:
— Що ж це таке?.. Як це?..
Рина до батька:
— Невже цьому правда, папо?.. Та чого ти мовчиш?
Тьотя і Рина з одного і другого боку:
— Мино Маркевичу!
— Папо!
Дядько Тарас, підійшовши, вдивився в Мазайла:
— Він уже ні гу, ні му!.. Ні ге, ні ме — занімів!
Мазайлиха
— Голкою, Мино! Язика поколи голкою!..
Тертика до Мокія:
— А ми прийшли врятувати тебе од міщанської стихії... Ближче до комсомолу! Держися комсомолу! Верни руля на комсомол! Ну?
Уля
— Це я... Побачила — наші комсомольці йдуть... Так я покликала на поміч... Я вже до тітки ніколи не поїду.
Тертика
— Ну!
Мокій до Улі:
— Ну, Улю!.. (До комсомольців). Присяги не кажемо тепер...
Губа
— Знаю. Це з вірша Яновського:
Тертика
— Навпаки, скоро скажемо всім Мазєніним: гол!
Ударив м'яча. Губа підбив. Мокій і собі. Уля собі.
Завіса