Так багато утяли і т. д.
Тьотя Мотя
— Хай живе Мазєнін! Мазєнін!
Дядько Тарас
— Хай живе Мазайлович! (Нишком: «Гетьман Самойлович!»)
Мокій
— Мазайло-Квач!
Тьотя Мотя та інші трохи не збили з ніг Мокія:
— В ажіданьї конь убогій і т. д.
— Хай живе Мазєнін!
— Мазєнін! Ха-ха-ха! Мазєнін!
Дядько Тарас
— Мазайленко. (Нишком: «Гетьман Дорошенко!»)
Мокій у колі, заткнувши вуха. Знесилено:
— Мазайло-Квач! Мазайло-Квач!
Тьотя Мотя та інші заскакали:
— Только Жучка удалая
В рихлом сєнє, как в волнах,
То взлєтая, то ниряя,
Скачет, лая, впопихах,
(У Мазайла: упопихах).
Закрутились кругом Мокія, переможно вигукуючи:
— Хай живе Мазєнін!
— Мазєнін!
Раптом увійшли: Тертика, з м'ячем і з газетою «Комсомолець України», Губа і в перспективі за ними Уля. Мокій до них:
— Поможіть хоч ви! Сам уже не можу, хіба ж не бачите...
Тертика м'ячем бац у підлогу:
— А скажіть, що за шум сочинився?
Губа
— З якого приводу? Чого?