Случаи в жизни могут быть разные. Сборник юмористических рассказов: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

Не став я також "людиною року" ні в країні, ні в області, ні в нашому місті, бо туда попадають тільки ті хто в державі не менше мільйона вкраде а я ж всього-навсього… Ні!.. Краще не буду говорити суму, яку я в державі поцупив, бо вона сміхотворно мала, але достатня для того, щоб на неї звернули увагу відповідні органи.

У приватному житті я став жертвою реклами, яка на всі лади вихваляли таблетки "Віагра", але виявилось, що то обман, бо без споживання сала, м'яса, сметани таблетки ті діють зовсім в протилежному напрямі, через що мене і покинула дружина. Мої намагання якось поправити свої сердечні справи теж виявились марними, бо ті часи, коли у нас кохались надурняка канули у Лету разом з усіма іншими комуністичними ідеалами, зараз слабка стать серед всіх знаків уваги цінують тільки грошові знаки, з якими, як ви розумієте в мене туговато, бо значну їх частину я вкладав, щоб виконати основний плановий показник на рік по товарах народного споживання, по спирних напоях. Повинен з гордістю підмітити, що в цьому я досягнув значних успіхів, що і підтримує мій оптимізм і інтерес до життя. Не буду приводити цифри, щоб не шокувати деяких аж занадто вразливих громадян, а скажу одне, що до виконання цього показника мені залишилось зовсім небагато і півлітра "Пшеничної" за шість годин до нового року – це для мене справжня дрібниця.

Попри всі незгоди нашого життя я повинен виразити вдячність нашому уряду і самому Президенту за те, що ми живеш мирно і можеш вільно виконувати наші плани, хоча і не в усьому, але по основних показниках.

Р.S.

Моє спілкування з півлітрою виявилось дуже плодотворне – я успішно проспав прихід Нового року, але в перший же день цього року, я беру на планові зобов'язання: передивитись за рік все ж ті 1825 фільмів, тобто по п’ять фільмів в день.

Ночной гость

Замки поддались легко без проблем, двери открылись без шума и скрипа. Душа Максима была удовлетворена таким ходом событий. Он пробормотал удовлетворенно "Сим, сим, откройся". Планировка комнат была обыкновенной советской постройки, так что он ориентировался в незнакомой квартире, как у себя дома. Фонарик высветил в гостиной комнате массивную импортную стенку, со множеством различных дверок. Максим с осторожностью стал открывать одну за другой. Улов был неплохой. Он даже удивился "Как это можно с такой беспечностью оставлять свое добро, нажитое непосильным трудом. От удовольствия он даже стал себе напевать "Владимирский Централ".

Вдруг в комнате зажегся свет. От неожиданности Максим уронил фонарик, В первый момент, опытный домушник, он даже растерялся, но потом пришел в себя, и осмотрелся. Перед ним стояла женщина в длинном халате.

– Кто вы такая?

– А вы кто такой? Впрочем, что я говорю. Понятно без слов.

– Если вам все понятно, то мне ничего не понятно. Кто вы такая?

– Я хозяйка этой квартиры.

– Не может быть.

– Почему?

– Потому что хозяйка этой квартиры должна вчера еще улететь на Мальдивы.

– На Сейшелы. У вас неправильная информация.

– Какое это имеет значение. Главное, что квартира должна быть пуста.

– Значит, не улетела.

– Почему?

– Какое это имеет значение.

– Для меня да.

– А для меня нет. Что же вы стоите? Работайте дальше. Вот в том ящичке у меня валюта лежит. Там драгоценности, только обручальное кольцо не берите.

– Вы смеетесь надо мной?

– Почему?

– Я честный вор, и в присутствии посторонних не работаю.

– Я же не посторонняя, я хозяйка дома.

– Тем более. Извините, я удалюсь.

– Нет, это вы меня извините, что перебила вам работу. Лучше я уйду.

– Вы что, ненормальная?

– Почему?