Дядько Шкіпер: читать книгу онлайн полностью и бесплатно

«Ну, що з вечерею?» гукнув здоровий веселий бас, і вусате обличче дядька шкіпера показалося у дверях.

«А гой, спасителю!» гукнув дядько до мене, помітивши, що я отворив очи, «виспався?»

Я хотів схопитися, але все тіло було, як колесоване, і я тільки застогнав.

«Лежи, лежи голубчику, одпочивай собі! Ану-ко лишень, Горпиночко, дай йому чого горячого, і хай ще раз проспиться!» Дядько шкіпер попробував, чи в мене нема горячки, поговорив з Горпиною і пішов на поклад із відки доходив до нашого слуху його дужий бас.

«Рейки зміняють», замітила Горпнна, підходячи до мене з мискою повною гарячого борщу. Я почув вовчий голод і хотів було простягнути по миску руки, але в цю ж мить помітив, що руки в мене завинені білими ганчірками.

«Еге», сказала Горпина, «поранив ти голубчику руки, шкіру поздирав, прийшлось оливою намазать і позавивати. Ось я тебе нагодую».

Горпина обережно підвела мене, підложила під плечі ще одну подушку і почала годувати, дуючи довгеньно на кожду ложку. По обіді дала мені ще одного «ведмедя», і я засипляючи чув її гарячі уста на своїх А може це мені так тільки приснилося?

На другий день, коли я опинився на покладі, всі ушкодження вже були направлені: на місце поломаних заложено запасні рейки, пірвані та порубані линви заступлено новими. Скунер біг весело під повними вітрилами по свойому курсу під попутним вітром, що легко колисав поверхню моря.

«Ось і нюнька з теплого гнізда вилізти зволили!» насмішливо привитав мене маат.

«Всі кістки розвинтилися, Павле Гавриловичу!»

«Бачив я, як тобі їх Горпина до купи зв’язувала», моргнув на мої усе ще позавивані руки.

«Годі тобі, білоручко, вилягатися, ану йди линви звязувати!», Маат підкріпив цей приказ оперізуючи мене по плечах линвою. Мої руки пекли як огнем, а бандажі закипіли кровю, одначе я певно був би пішов звязувати линви, коли б не дядько шкіпер, що, почувши удар, оглянувся від колеса і гукнув своїм дужим басом:

«А гой! щуре! А йди но до колеса, Панькові помагати!»

Дядько шкіпер удав, що не чув приказу маата і не бачив удару.

З цього часу я стягнув на себе ненависть маата, прихильність дядька шкіпера і любов Горпини!

В Маріюполі простояли ми три тижні. Не забуду ніколи того часу. Всякі навіть найменші обяви любови з боку Горпини відбивав маат линвою на моїх плечах, і заставляв до найчорнійшіої праці, коли не було дядька шкіпера або коли дядько шкіпер спав.

«Не смій жалітися, не то втоплю як щеня!» грозив маат, і його очі блищали дико а важкий горілчаний дих запоморочув мене.

Я вірив, що маат готов мене втопити як щеня, терпів побої, цілував червоні як мак уста Горпини і мовчав. Чи дядько шкіпер бачив, як мене катував маат? Чи бачив як мене любила Горпина? Чи може думав, що маат вилічить мене, а тоді Горпина знов по старому стане до нього горнутися?

Я мовчав і мовчав дядько шкіпер. Зате тим більше говорила Горпина.

Раз коли маат заснув, витягнув йому Панько з під голови велику фляшку «казьонного вина» (оковити).

«От погуляємо!» гукнув молодший матрос.

Чарка пішла з рук до рук. Настрій оживився.

Молодий матрос затягнув пісню. Скрипка в руках Панька заговорила, дрібно вдарила, і Горгина пустилася козачка.

Маат спав мертвецьким сном.

Свиня приваблена музикою вийшла з незамкненої кучки і приблизилася до товариства. Вона хрюкнула кілька разів коло маата і поволи підійшла до Панька.

«Здорові були, кумо!» гукнув розбавлений Панько, «а нуме горілочки!» Двох матросів ухопило свиню за вуха, а Панько влив їй до горла здоровенну чарку. Свиня хрюкнула, з докором подивилася на Панька і не знала, що дальше робити. Наткнувся на неї барбос, але не вспів гавкнути, як ухопили й його дужі матроські руки, а Панько потрактував і його горілкою. Молодший матрос приніс потайки Мявку, кіцю Горпини, її завинули в грубу хустку і влили до горла пекельного трунку. Так отже ціла компанія спохміліла, і на скунері не було ні одної «тверезої душі», як сказав Панько. Знов затанцювала скрипка, і весело задріботіла гармошка в руках молодшого мотроса. Свиня хрюкала, собака бігала по всіх кутках і дзявкала, Панько співав, Юрко недопечений грав на дримбі, Горпина танцювала, а кітка з початку лежала тихо. Ми до розпуку реготали з пяної свині, що хиталася із боку на бік, та собаки, що на всіх дзявкала. Але забава скоро скінчилася, коли собака накинулася на кота. Кіцька затопила в ній свої кіхті, барбос завив з болю і страху, кіцька скочила, як мавпочка, на стіл, потім на лямпу, потім на маата. І кігтями впилася йому в щоку. Маат ревнув із болю та схопився за щоку, схопив кота за голову і шпурнув ним прямо в лямпу. З дзвенькотом розлетілася лямпа, і нафта загорілася.

«Горить, горить, рятуйте!» закричав Юрко і кинувся геть із каюти,

Дядько шкіпер ухопив міх із піском і миттю присипав огонь. Серед пітьми розлягалися дикі прокльони маата та бас дядька шкіпера. Ми всі поховалися по своїх койках...

Маат запив запоєм. Горпина сказала мені, що він хотів одружитися із нею, та що дядько шкіпер не хотів на це згодитися, бо маат пропивав увесь заробіток. Маат обіцював кілька разів закинути пянство, але за кождим разом у пристані попадав у товариство матросів, що затягали його до шинків.

Коли я врятував скунер, для маата зникла вся надія. Він зрозумів, що Горпина любить мене, і вся його ненависть повернулася проти мене. З часом його ненависть звернулася й проти Горпини, і проти дядька шкіпера, який заказав йому знущатися наді мною, і проти матросів, що посміли постояти за мене.