Сцена 5
Вагітне Дівча прямує через місто. На сцені я це уявляю у двох варіантах (режисер може вибрати свій).
Перший варіант. Шестеро акторів вишиковуються на сцені так, що Дівча опиняється у центрі. Актори стоять спинами до глядацького залу, ми можемо бачити лише обличчя дівчини. Вона крокує на місці й розмовляє з акторами — перехожими. Вони не рухаються, не обертаються, не змінюють пози. Вони лише відповідають на запитання. Вони безликі.
Другий варіант. Шестеро акторів стоять у довільному порядку на сцені відповідно до режисерського бачення. Кожний із них завмер у своїй позі, яка розкриває характер персонажа (2-а, 3-я, 4-а людина), стать (3-я людина) і професію (1-а і 5-а людина). Дехто з них може стояти обличчям до глядача, а дехто — спиною. Дівча крокує на місці й розмовляє з акторами, як і в першому варіанті. Актори відповідають, не рухаючись, не змінюючи пози, яка є стоп-кадром типажу, який вони створили.
Один із шести акторів виконує роль Пса. Коли настає його черга виголошувати текст, він просто «оживає» зі своєї пози й підходить до Дівчати. Інші актори виходять зі сцени врізнобіч.
ДІВЧА: Добрий день.
ПЕРША ЛЮДИНА: Добрий день.
ДІВЧА: Подаруйте мені булочку з хрусткою скоринкою за тридцять центів.
ЛЮДИНА: Не зрозумів...
ДІВЧА: Подаруйте мені он ту булочку.
ЛЮДИНА: Дівчинко, це магазин, а не благодійний центр.
ДІВЧА: Я хочу їсти.
ЛЮДИНА: То купіть.
ДІВЧА: У мене немає грошей.
ЛЮДИНА: Слухай, забирайся звідси, поки я добра.
ДІВЧА: Ви погана. До побачення.
Дівча прямує далі.
ДІВЧА: Добрий день.
ДРУГА ЛЮДИНА: Привіт.
ДІВЧА: Я шукаю чоловіка у чорному капелюсі й з газетою.
ЛЮДИНА: Багато тут таких проходить.
ДІВЧА: Ви справді не бачили його?
ЛЮДИНА: Я не витріщаюся на перехожих, я – зайнята людина.
ДІВЧА: Шкода. Спостерігати за людьми — велике задоволення.
ЛЮДИНА: Дитино, іди додому. Тобі тут не місце.
ДІВЧА: Дякую.
Іде далі.
ДІВЧА: Добрий день.
ТРЕТЯ ЛЮДИНА: Здоровенька була.
ДІВЧА: Ви не зустрічали тут чоловіка в чорному капелюсі?