Інес допомагає Деніз сісти.
ДЕНІЗ: Я все вам скажу: одне місце, яке не чекає, розумієте, пані, місце, яке, можливо, і саме подорожує, відсувається. Божевільна стара їде до якогось лісу. До лісу? (Вивчає враження, справлене на Інес.)
ІНЕС: Головне, що ти в мене жива.
ДЕНІЗ: Питання звучить: чи існує цей ліс? Чи існує ця стара?
ІНЕС: Ти говориш, але абсолютно безглуздо.
ДЕНІЗ: На скільки я залишуся, цього сказати вам не можу. Можливо, надовго, але ж це для вас добре, чи не так?
ІНЕС: Світ ще такого не бачив.
ДЕНІЗ: Багато хто у Бад-Годесбергу дивувався мені, і знайомі, і менш знайомі, а рідних у мене вже немає, тож живу, як хочу. Я божевільна, але не настільки, щоб не знати, яке шаленство чиню. У цій скрині — усе, що я ще маю. Я не багата, я не бідна, так, середній рівень. Чи здаюся я вам божевільною?
ІНЕС: Але ж ти мелеш язиком.
ДЕНІЗ: Коли я добре подумаю, мені здається, що подорожую вже роками, можливо, десятиліттями, тож можете, дорога пані, зрозуміти, якою втомленою є людина після такої довгої подорожі.
ІНЕС: Тебе треба послати на радіо, там такі мелють язиком. Крутиш ґудзик, а вони мелють язиком, або співають, або сваряться.
ДЕНІЗ: Змилуйтеся, пані.
ІНЕС: Ти мені здаєшся якоюсь розгубленою і нещасною.
ДЕНІЗ: Я мушу вибачитися перед вами за оту маленьку слабкість.
ІНЕС: І це не диво, якщо ти стільки їхала. Кажу тобі: довгий це шлях, пані. Розумієте?
ДЕНІЗ: Все довкола мене закрутилося. Я читала у потязі, а мені не можна було цього робити. Часто я сиділа спиною до напрямку руху. Потім мене ще й полили, як рослину. Я ніби трохи п’яна.
Обнюхує себе.
ІНЕС: Ах, пані дорога, це сливовиця. Кажу: до нас довго їхати. Це край світу. Ми десь тут, біля його пупа (сміється, показує на пупок).
ДЕНІЗ: Нудота, дитина, пупорізки, багато пупорізок, а з дитиною все добре. Маленька, але здоровенька. У вас є діти?
ІНЕС: Кінець, немає нічого, пупець.
ДЕНІЗ: Пупець?
ІНЕС: Кажи так: пупець.
Сміються.
ІНЕС: Пупок пупця.
ДЕНІЗ: Пупок пупця.
ІНЕС: Я тобі зроблю купця пупця.
ДЕНІЗ: Пупця купця пупця.
ІНЕС (вкидаючи якісь трави до маленького тазика): Пупець пупирчастий, купатись треба часто. Це по-нашому означає: добрий день, як ви?
ДЕНІЗ (ляскає себе по чолі): Знаю: Добрий день! (Витягає з кишені шуби маленький жовтий словничок на кшталт Langenscheidt.) Добраніч! До побачення!
ІНЕС: До побачення!