— Ненавидить. Він ненавидить тих, хто пліткує про інших, ненавидить нижчих, які паплюжать найвищих, ненавидять тих, хто, вирізняючись сміливістю, не додержують ритуалу, ненавидять людей, повних рішучості, але упертих.
Потім Учитель спитав:
— А ти, Ци, теж ненавидиш когось?
— Я ненавиджу тих, хто живе чужим розумом, вважає непокірність сміливістю, а доносительство — проявом відданості.
Учитель зауважив:
— Найскладніше спілкуватися з жінкою і малою людиною. Наблизиш їх до себе — і стануть зухвалими, а віддалиш — озлобляться.
Учитель сказав:
— Не має майбутнього той, хто викликає неприязнь до себе в сорок років.
Глава 18. Володар Вей
Болодар вей від нього пішов, володар Цзи став його рабом, Бігань загинув за напучування.
Конфуцій сказав:
— Серед іньців троє мали людяність.
Коли Милостивий з Люся був суддею, його тричі звільняли. Хтось спитав його:
— Вам іти ще не час?
— Якщо служити людям відповідно до прямої путі, то де ж можуть не звільнити? Якщо служити людям відповідно до кривої путі, то чи треба буде покидати рідну землю? — було за відповідь.
Князь великий з уділу Ци, приймаючи Конфуція, сказав:
— Я не можу його прийняти як главу роду Молодших. Прийму його за становищем між Молодшими й Старшими.
Потім князь додав:
— Я вже старий і не зможу використати його на службі.
Конфуцій пішов із Ци.
Цисци прислали в подарунок танцівниць. Стовп із родини Молодших прийняв їх. Три дні при дворі не заслухували справи. І Кон-фуцій віддалився.
Безумець із Чу, наспівуючи, проходив повз Конфуція і сказав:
— О феніксе, феніксе!
Як твоя чеснота підупала!
Не можна корити за те, що було,
Але те, що буде, ще досяжне.
То позбався ж! Позбався ж!
Ризикує сьогодні той, хто порається коло правління!
Конфуцій, бажаючи з ним поговорити, зліз із повозки, але той швидко пішов, і Кон-фуцію поговорити з ним не вдалось.
Чан Цзюй і Цзе Ні орали вдвох. Конфуцій, проїжджаючи, послав Цзилу спитати в них, де знаходиться переправа. Чан Цзюй спитав: